Списати текст, розставляючи розділові знаки. 1. Ця смачна городня ліана з родини гарбузових огірок має дуже довгу біографію шість тисяч років! 2. Батьківщиною огірків вважають Індію. 3. Там і зараз можна зустріти їхні зарослі в дикому стані. 4. Назва огірка на санскриті співзвучна з іменем легендарного індійського князя потомство якого нараховувало шістдесят тисяч людей. 5. Очевидно назва пов’язана з великою кількістю зерняток у плодах тепер улюбленої скрізь рослини. 6. За другою версією культура огірків зародилася у Південно-Східній Азії звідки через Іран Афганістан і Малу Азію проникла в Європу. 7. Древні єгиптяни шанували цей овоч тому прекрасні його зображення на жертовних столах дійшли до наших днів. 8. А в Давній Греції та Римі його вирощували в парниках круглий рік. 9. Слов’яни чи не першими в Європі гідно оцінили цей овоч привезений із Візантії. Виконайте завдання, укажіть номери речень, які підходять до визначення. (Їх може бути кілька, тому уважно аналізуйте текст) 1. Односкладне речення. 2. Безособове речення. 3. Неозначено-особове речення. 4. Вставна конструкція є в реченні. 5. Відокремлене означення є в реченні. 6. Відокремлена прикладка є в реченн речення. 8. Складне речення. 9. Тире ставиться у реченні. 10. Однорідні члени є у реченні. 11. Неоднорідні означення є в реченні. 12. Складений іменний присудок є в реченні. Я от которые у меня есть

Кажуть, що поет формується у дитинстві. Маленька тендітна дівчинка мріяла про надзвичайну дивну казку (вірш «Мрії»). Вік лицарства і шляхетних вчинків приваблював не одне покоління юних романтиків. Однак у Лесі Українки своє бачення доби мужніх воїнів, лицарських турнірів: Тільки дивно, що не принци. Таємницею укриті. Не вродливі королівни Розум мій очарували. Дівчинка гортала малюнки лицарських романів. Її приваблювати не переможці лицарських поєдинків, котрі «промовляли люто “Здайся!”», а переможені. Нехай вони і «розпростерті», до землі прибиті списом, але з уст зривається горда відповідь: «Убий, не здамся!» Маленька дівчинка Леся вже тоді, в пору свого дитинства, поважала силу духу, справедливість. Вона поважана тих, хто навіть під загрозою смерті не хотів здаватися. Можливо саме в них вона вчилася великої мужності. Ця мужність знадобилася їй у житті, допомагала боротися з власною недугою та життєвими негараздами. В іншому вірші «Як дитиною, бувало» маленька мрійниця Леся виступає мужньою і гордою дівчинкою. Гулі від падіння не викликати сліз. Вона тихо вставата і ніколи не скаржилася на біль від забиття: «Що болить?» — мене питали. Але я не признавалась — Я була малою горда, — Щоб не плакать, я сміялась. Такою була поетеса в дитинстві. Вона поважала в людині гордість і силу духу. Сльози Леся, як і лірична героїня вірша, вважала слабкістю. Але минув час, і вже доросла Леся переглянула свої погляди. Щоб не скінчилася драматична ситуація злим жартом або не зірвалося з уст в’їдливе зауваження: Безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись, І, забувши давню гордість. Плачу я, щоб не сміятись. Характер Лесі Українки сформувався в дитинстві. Просто з дитинства вона ввійшла в літературу — як символ мужності, стійкості, нездоланності людського духу.

У народі існує така думка: "Моя хата скраю, я нічого не знаю". Напевне, багато з нас підтримає мою думку, що в Україні такий менталітет, коли людина бачить потребуючу людину, яка просить на кусок хліба, не кожен годен кинути декілька гривнів, а то і копійок, проте, на якусь безкорисну справу люди ладні віддати всі свої кошти, щоб виглядати на славу. Я думаю,що в Україні люди звикли жити по такму повір'ї, якщо десь трапиться якась біда, всі відвертаються, а коли до когось, не дай Боже до постукає біда всі просять до один в одного...
Тому цінуймо кожен день, кожну хвилину прожиту нами, та допомагаймо ближнім, ажде в любий момент ви можете стати на місце потребуючого..