НАДО Установіть відповідністьПунктограма1)Тире між однорідними членамиречення2)тире при відокремленій прикладці3)тире між підметом і присудком4) тире в неповному реченніПрикладA) Зайця ноги носять - Вовка зубигодують.Б) Мар'яна не йшла - летіла до свогоМилого.В) обов'язково відвідайте Чигирин -славне козацьке місто, Г) А навколо -- Тихий шепіт верби і вітру.Д) Чужа душа - то, кажуть, темний ліс.​

1 - Б

2 - В

3 - Д

4 - А

Объяснение:

       Осінь - осені (і-е), село - сільський (е-і), дорога - доріжка - у дорозі (г-ж-з), книга - книжечка - у книзі (г-ж-з), муха - мушка - мусі (х-ш-с), кожух - кожушок - у кожусі (х-ш-с), плуг - плужок - на плузі (г-ж-з).
        1. Із приходом осені почало холоднішати.
        2. Сільський голова повідомив про зміни місцевого самоврядування.
        3. Перед нами розкинулась широка доріжка. / У дорозі ми зустріли вовка.
         4. Мені в руки попалась дуже цікава книжечка. / Я прочитав в книзі про устрій світу.
         5. На вулиці літала мушка. / У нашому місті поставили пам'ятник мусі.
         6. Із приходом холодів мені знадобився кожушок. / Дідусь сидів у кожусі.
          7. Тато купив ручний плужок для підгортання картоплі. / На плузі було написано, кому належить це сільськогосподарське знаряддя. 

Одного осіннього дня, коли я ще була зовсім мала, а в ліс можна було ходити і не боятися вовків, моя бабуся покликала мене з собою по гриби. Вона нахилялася біля кожного горбочка, штовхала його довгою палицею, і, впевнившись, що там немає гриба, йшла далі. Я по-трохи відставала, і не встигала за нею, бо була зачарована красою золотої осені. Зненацька я почула тихий шелест позаду. Я не боялась, хоч і кажуть, що з покон-віків тут водяться ведмеді. Оглянувшись назад, серед пожовклого листя я побачила їжачка, який ніс на своїй колючій спинці декілька опеньків. Маленьке створіння повільно рухалося, а ззаду щось неначе кралося за ним. Я ніяк не могла вгледіти, що воно є. Коли тваринка підібралася ближче до їжачка, я побачила надзвичайної краси лисичку. Їжачок підняв голову догори і почав прислуховуватися. Лисиця тим часом тихо просувалася до нього. Маленький їжак швидко скрутився, зрозумівши в чому ріс, а лисиця тим часом підійшла дуже близько і опустила свою довгу мордочку, уткнувшись носом в колючки. Руда не помічаючи мене, штовхнула їжака вперед і, облизувалася, намагаючись виманити їжака лапою. Маленьке створіння, що було схоже на м'яч з голками, навіть не думало розвертатися. Аж раптом, я почула знайоме бабусине : "Аууу". Я відгукнулася, а коли подивилася на місце, де була лисиця не побачила нікого, крім хороброго їжачка-хитрячка, який вирушив далі, немов нічого не сталося.