Дніпро! Від цього слова спадає з тебе зневіра і втома, і (з/с)цілюєшся ти, ослабле(н/нн)ий, і повертаєш собі жи(т/тт)єдайні сили. Не в образі водного шляху, не (у/в) вигляді пов(і/е)ні, (не)стримної, буркотливої, не в картині сизого безме(ж/жж)я сповне(н/нн)ого світла, барв і гомону, постає Дніпро. Він є символом нашої сутності, вічного бу(т/тт)я народу, його багат(ц/ст)ва, сили і здоров'я. Висвітливши (у/в) своїй душ(и/і ) цей символ, воскресаєш, як тлінний Лазар з небу(т/тт)я. Стаєш мов хрест на церковній бані - святий і чистий. Дніпро…Розділився монолітний і дужий на річки потоки й рукави ніби стомився дорогою й спинитися хоче. Досягаючи столиці він омиває зелені острови тихою гладі(н/нн)ю засинає на лебеди(н/нн)их озерах. Та допавши до зелених круч Печерська, вириває(тся/ться) на степовий р. Тоді благословляють золотим блиском його (не)стримний біг до моря суворі шпилі Лаврських соборів. У виділеному реченні розставити розділові знаки

Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. Соромно, хоч і грошей було на одну панюшку. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу. Від сорому моє обличчя налилося жаром. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш, тож нехай це буде для мене урок. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене нібикамінь звалився з душі.

Фразеологізми у творах виділено курсивом

По справжньому може бути дитина.
Дитина - це радість для батьків. Батьки дуже люблять свою дитину, захищають її від біди. Дитина завжди може запитати і отримати пораду від своїх матері чи батька. Вона може поговорити з ними по-душам, розказати про свої проблеми. Батьки завжди будуть старатися зробити її щасливою. Буває, ти приходиш змученим додому після важкого дня, а вдома чекають тебе рідні люди.
Мене звати Аліна (назвіть своє ім'я). Мені 14 років (назвіть свій вік). Я знаю, іноді буває, що дитина є дуже неврозною, не удачні дні... Хочеться просто прийти додому і нічого про це не думати. Але потрібно розказувати все це батькам, адже тільки вони у цьому до Тільки на них можна покластися, не на інших. У мене був один такий випадок. Але тепер у мене все добре.
Потрібно бути впевненим у собі і ніколи не дивитися на сторону тих, хто тебе унижає. Знати, що ти краща. Але старатись не перетворитися на самовпевнену людину. Не важливо чи маєш друзів, чи ні. Ти краща, і можеш доказати тим, хто тебе принижує, що ти варта чогось! Тоді ти будеш щасливою.