Тут один во У якому рядку в складі обох словосполучень є дієприкметники? А. Пломеніючі айстри, український народ. Б. Прописні істини, підписані угоди. В. Здійснена мрія, нездолана армія. Г. Нездійсненне бажання, квітучий сад.

ответ: В - здійснена мрія, нездолана армія

Чи настане час коли в кожній родині спілкуватимуться укр мовою?
Ніхто на це питання, ще не давав відповіді. Щоразу ми чуємо, коли український народ спілкується російською, при цьому вживаючи неправильні слова та інтонацію.
Хіба не соромно? Розмовляють другорядною мовою (російською),так ще не правильно,а що можна казати за українську - милозвучну мову?
От раніше у кожній хаті урочисто Й з радісттю спілкувались українською мовою.Зараз рідше знайдешь таку людину,особливо у великому місті. Радше поїхати до села й почути теплі українські слова.
Нібито у школі вивчають її, проте дуже некрасиво виходить, коли українську та російську мови разом вживають - це вже суржик. Але зараз не про це.
Українська мова в родині - проблема суспільства 21 століття. Якщо все переосмислити, відправцювати у плані орфграфіі,усного мовлення, українська мова навпаки додасть приємності говорити, тощо.Я звичайно розумію,кожен розмовляє так, як йому зручно. Та це вже не принципи людини, це вже закладено
з самого народження,тільки при вивченні, думка може змінитись. Можна вивчати багато мов, проте все одно обереш ту,яка серцю мила. 
Чи стане період,що у кожній родині розмовлятимуть українською?Скоріше ні,чим так. Я можу помилятися, проте в Україні багато націй, це :українці,росіяни,поляки,чехи й т.д. І рідна мова в них закладена у душі.

 Іноді в житті настає момент, коли починаєш думати про буття і призначення людини на землі. Чи варте наше життя чогось цінного у плині хвиль великого океану віків? Чи не питали ви себе, як змінився б світ, якби ви не народилися ...

     Кожного дня ми спілкуємось, робимо певні дії і тим самим змінюємо життя інших. Тому кожна людина конструює майбутнє всієї планети. Не можно також сказати, що людина ціниться лише в той час коли живе, багато хто здобув визнання після смерті. Також не можна судити про цінність життя людини на основі великих подвигів. Так, ми звичайно ж повинні поважати національних героїв, вчених та багато кого ще, тому що саме за їх до ми маємо саме це майбутнє, без війни і з комфортними умовами. Та чи думали ви над тим, що велике складається з молого, і що деякі зовсім невідомі люди, які жили, живуть і будуть жити, просто з дня у день несуть добро ішим. Чи не у цьому призначення життя людини?... Просто зберігати і дарувати своє добро...Кожен хто усвідомив своє призначення у цьому сенсі дійсно живе не дарма!

     Тому я вважаю, що життя - найвища цінність і що людина всетаки не дрібна піщінка, на яку можно наступити і не помітити цього, а цілком вагома частина життя всієї планети.