Переписувати роботу не треба, копіювати нічого не треба, виправте помилки у самому тексті на цій сторінці! Відправте на перевірку. 1.Написати правильно слова( разом, окремо чи через дефіс) Будь/коли, будь/де, де/не/де, так/то, по/ведмежому, ледве/ледве, казна/де, багато/багато, до/дому, у/низ, по/дитячому, хтозна/як, аби/де, сяк/так, віч/на/віч, мало/помалу, на/пам’ять, хтозна/скільки, звідки/таки, у/досвіта, тихо/мирно, на/троє, в/двоє, по/двоє, зо/зла, з/середини, що/тижня, в/шосте, всього/на/всього, давним/давно, де/далі, день/за/днем, десь/то, на/жаль, без/відома, без/перестанку, день/у/день, раз/по/раз, в/ночі, раз/від/разу, раз/за/разом, день/ при/дні, від/ранку/до/вечора, з/боку/на/бік, з/дня/на/день, з/роду/в/рід, з/кінця/в/кінець, один/по/одному, по/правді. один/за/одним, на/ самоті, до/речі, на/диво, з/ранку, стрім/голов. 2. Розкрити дужки. З’ясувати розбіжність у написанні однозвучних слів. У дужках позначити, до яких частин мови вони належать. 1) Кімната замкнута (з)середини — читай (з)середини розділу. 2) Видніється (в)далечині — (у)далечині моря. 3) Глянути (в) бік — ударити (в)бік. 4) Попередити (в)останнє — налити води (в)останнє відро. 5) Увести прислівник (у)перше речення — (у)перше почути. 6) Подарувати (на)пам’ять книгу — продекламувати вірш Шевченка (на)пам’ять. 7) (У)середині все тремтіло від щастя — знайти (в)середині альбому потрібне фото.

В наших лісах є багато птахів, які допомагають нам боротися із шкідниками. Ми створюємо всі умови для їх розвитку. В окремих місцях, де ці пташки перебувають, менше проводимо рубок лісу. Отже, і шкідників тут мало.
Дятли дуже обережні. Тільки почують десь шум, зразу притихають. Вони швидко стрибають по стовбуру,  наче досвідчений лікар, постукують по корі дзьобом, визначаючи за звуком, де є шкідники.
Знайшовши потрібне місце, вмощуються на дереві і починають свою "роботу".
Придивімося до цього дивного птаха.  Головною "візитівкою"  його все ж є дзьоб – довгий, сильний, схожий на долото. Ним птах взимку лущить шишки ялини та сосни. Дзьоб часом слугує йому "музичним інструментом": навесні він вибиває ним на дебелій гілці барабанний дріб.  Ну і, звичайно, дзьоб – це інструмент, за до якого птах добуває зі стовбурів та з-під кори комах-короїдів, – говорять досвідчені майстри лісу. – Птах не  просто знищує, а й дістає їх, звідки жодний інший птах не спроможний це зробити.
Іноді на одному дереві накопичується по кілька десятків тисяч жуків. Тож, якщо вчасно не нагодиться дятел, дерево загине.
Однак, яким би довгим і сильним не був дзьоб, комах ним не схопиш, навіть діставшись їх кубла. Адже деревина на той час уже пронизана вузенькими довжелезними "тунелями", прокладеними точильниками.
– Тут вже на до птахові, – уточнюють  знайомі лісівники, – приходить язик, який довгий  і змащений особливою клейкою речовиною, з гострими твердими зазубринками на кінчику. Як тільки дятел проб'є дірку в оселю жука, просуває туди язик, наліплює на нього або наштрикує на зубринку шкідника, висмикує і вмить ковтає.
Щоб дістатися птаху до жука, доводиться годинами невпинно стукати дзьобом. 

Я дуже люблю малювати. У вільну хвилину сідаю за улюблену справу.

   Нещодавно мама купила мені різнокольорові олівці, фарби та білий папір. Спочатку з простим олівцем у руці обмірковую майбутній малюнок. Згодом у справу вже підключаються кольорові олівці чи фарби. Усім подобаються мої малюнки.

   Одного дня тато вирішив зробити настінну виставку моєї творчості. Усі підтримали його ідею. Вона стала прикладом для моєї подруги. Софія теж запропонувала удома наклеїти на стіні свої найкращі малюнки.

   Рідні радіють моїм успіхам. На день народження брат подарував мені велику книгу з малювання. Вона стала моїм незамінним помічником. Вчить малювати тварин, рослини, людей. Розповідає багато цікавого про художнє мистецтво, яке так захопило мене