ІІ. Провідміняти займенники за зразком. Н.в. який Р.в. якого Д.в. якому З.в. який Ор. в. яким М. в ( на, у) якому ЩО, ЧИЙ, КОТРИЙ ДО ТЬ БУДЬ ЛАСКА ДУЖЕ ТРЕБА БУДЬ ЛАСКА

Н.в.                  що                       чий                                               котрий

Р.в.                   чого                    чийого                                         котрого

Д.в.                  чому                    чийому                                        котрому

З.в.                   що                        чий                                              котрого

Ор.в.                 чим                     чиїм                                             котрим

М.в ( на, у)       чому (чім)         чийому (чиєму, чиїм)               котрому  

Тема: зображення життєрадісного настрою, ніжного ліризму та оптимізму ліричної героїні

Головна думка: заклик бути життєлюбом та оптимістом («Пролітаю між людьми похмурими»)

Провідний мотив: радіти кожній миті та дивитися на труднощі оптимістично, щоб життя не було похмурим (прагнення переповнити кожну мить життя)

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська (патріотична)

Збірка: «О краю мій» (1999)

Жанр: вірш

Художні засоби

Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими

Персоніфікація: «радість тулиться»

Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»

Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»

Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».

Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою

Объяснение:

Тема: зображення життєрадісного настрою, ніжного ліризму та оптимізму  ліричної героїні

Головна думка: заклик бути життєлюбом та оптимістом («Пролітаю між людьми похмурими»)

Провідний мотив: радіти кожній миті та дивитися на труднощі оптимістично, щоб життя не було похмурим (прагнення переповнити кожну мить життя)

 

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська (патріотична)

Збірка: «О краю мій» (1999)

Жанр: вірш

 

Художні засоби

Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими

Персоніфікація: «радість тулиться»

Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»

Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»

Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».

Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою!»

Кількість строф: три

Вид строфи: катрен (чотиривірш)

Римування: кільцеве (АББА)  

Рими: причина – хлопчина, вулицю – тулиться, звикли – мотоцикли, метелиця – стелиться, встою – спокою, похмурими – мурами  

Композиційна будова вірша

1 До мене радість тулиться (життєрадісність знаходити в житті)

2 Ніби поле перед нами стелиться (оптимізм потребує широкого поля для діяльності та допомагає долати труднощі)

3 Пролітаю між людьми похмурими (всеперемагаюча життєва радість і оптимізм проти сірості)

Віршовий розмір: п'ятистопний хорей з пірихієм.