Сочинение по украинскому языку, объем- 2, 5 страницы! Тема: І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь...

1. Тарас Шевченко – патріот своєї країни, геній українського народу. В своїх творах він часто згадував свою Батьківщину,постійно мріяв про її незалежність та свободу. Куди б він не їхав і де б не жив, Шевченко завжди згадував своє рідне село та рідні місця та прагнув швидше повернутися додому. Його любов до країни, туга та печаль на чужині висловлені в багатьох творах. Коли поет був в Петербурзі, у нього виникали картини рідного краю, він постійно згадував вишневі садки та українські народні пісні.

Всі свої спогади та свої почуття він відтворив у своєму невеличкому вірші “Садок вишневий коло хати”. Автор цього твору незвичайно гарно описує природу та красу свого рідного краю. Поезія Шевченка сповнена роздумами про те, як твори допомагають його Батьківщині. Для поета Україна – це щось таке рідне та ніжне, ніби його рідна ненька, ніби мати для своїх дітей. Він був упевнений,що Україна згодом стане вільною, незалежною, а люди- кріпаки вже будуть вільними. Шевченко ненавидів панів та мріяв про те,щоб над ними настав страшний суд.

Любов та віра у світле майбутнє українського народу допомагали йому вистояти та перенести різні жахливі моменти в своєму житті. В одному зі своїх творів,а саме “І мертвим , і живим.. “ Шевченко закликає людей “не цуратися свого”, автор хоче донести свою думку про те,що добре знати щось чуже, але свого цуратися не треба:

"Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь."

Також в своєму творі “Кавказ “ автор закликає людей, боротися за свої права та за свою Батьківщину:

"Борітеся - поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!"

Минуло багато часу, але поезії Шевченка і зараз дивують та зачаровують людей,вчать синівської любові до своєї країни та любові до матері-України. На мою думку поет був віданний своїй країни, своєму народу та не уявляв свого життя без неї. Тарас Шевченко зробив багато чого для своєї країни та для нас, для наших наступних поколінь, щоб наша країна була вільною та незалежною та для того, щоб ми не були кріпаками та поневоленими людьми.

2.

Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь,-казав колись Т.Шевченко.Він любив свій край,традиції та обряди,був справжнім патріотом і при цьому завжди пізнавав щось нове.Я вважаю,що така позиція дуже правильна.Не треба цуратися свого,рідного...Треба поважати свою країну та її традиції,та при цьому вчитися та пізнавати щось нове.Ніколи не треба зневажати рідний край,тому що зневажаючи Батьківщину,ти зневажаєш насамперед себе.Проте і до чужої сторони,до чужих традицій та культури треба ставитися з повагою та цікавитись цим.Тож вчися дитино,бо вчитися треба...

- Скажіть, будь ласка, якою мовою Ви зазвичай спілкуєтеся?

- Своєю рідною - українською.

- А Вам відомо, яких утисків зазнавала наша мова протягом багатьох століть?

- Так, звичайно, я дещо знаю про це. Взагалі дивно, що українська мова досі існує, адже наша країна перебувала під владою іноземних держав, які всіляко пригнічували як наш народ, так і нашу мову.

- Отже, Ви згодні з тим, що мова - не тільки засіб комунікації, але й б духовної самоідентифікації?

- Ви маєте рацію. Адже передусім через мову людина виявляє свою індивідуальність, духовність, культуру, ставлення до свого народу, до інших осіб і до світу...

- Я, як і Ви, вважаю, що  відродження, розвиток і поширення української мови  є визначальним чинником і головною ознакою ідентичности української нації та засобом самовираження кожного українця.

- Отже, ми з Вами однодумці. Дякую Вам!

- Навзаєм!

Летом я буду отдыхать после долгого учебного года, гулять во дворе с друзьями. У меня немного друзей, мне с ними весело и интересно. Обычно, когда мы собираемся в условленном месте, начинаем с того, что рассказываем друг другу о учебном годе. Каждый из нас рассказывает какую-нибудь забавную историю. Думаю, что в этот раз у меня найдется несколько таких историй. Буду на даче родителям. Моя мама любит цветы, поэтому на даче у нас их много. Поливать цветы мне нравиться.
Но больше всего люблю ходит на рыбалку. Я хожу не один, а с папой. Иногда к нам присоединяются два моих друга. Всегда с нетерпение жду, когда папа освободится от домашних дел и скажет: "Давай завтра сходим на рыбалку". В это лето я хочу пойти ловить рыбу в другое место. Говорят, что там лов лучше. Мы никогда не возвращаемся пустыми. В этот раз тоже должно повезти. Ещё я очень хочу съездить на море, позагарать на пляже и сходить на рыбалку. Я c нетерпением жду самой лучшей поры года!