Народні прикмети з уживанням прислівників з різним ступенем вияву ознаки дії наприклад тепло-тепліше

якщо дуб розпускається раніше ясеня, а береза - раніше вільхи, то це прикмета сухого літа і навпаки.                                                                                                     риби вискакують над водою - до дощу                                                                       павуки збираються групами - буде сухо.                                                                     зяблик сидить спокійно, тихо монотонно цідить - до дощу                                           павук ховається в кутку - до дощу

світло світліше сине синіше голубе голубіше зелено зеленіше

Відповідь:

Прислівя:

Робить, як чорний ВІЛ

Працюй як КОНЯКА, а їж, як СОБАКА

Робота не ВОВК, а ліс не втиче

Печені ГОЛУБИ не летять до губи

Щоб РИБУ зїсти, потрібно у воду лізти!

Приказки:

Іде, як КОРОВІ сідло

Лякає МИША КИЦЬКУ, а сама і з нори не вилазить

В людя Ілля, а в дома СВИННЯ

Сів, як РАК на мілкому

Його й МУХА крилоб вбє

Загадки:

Один БАРАНЕЦЬ, пасе тисячу ОВЕЦЬ

Є на світі КІНЬ — всьому світу не вдержати

Сам чорен, та не ВОРОН, є роги, та не БИК, шість ніг без копит

Скільки кроків зробить ГОРОБЕЦЬ за сім років?

Сірий, ікластий, хоче ВІВЦЮ вкрасти

Пояснення:

Старався! Удачі

Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. Кожен день приносить щось нове у світ, який нас оточує. Щаслива та людина, яка вміє помічати ці зміни, передавати художнім, словом романтику природи, відчувати себе її частинкою.

Дійсно, існує схожість у тому, як зростають молоді травинки чи пагінець малини і дитина. Спочатку вони маленькі та ніжні, бояться холоду і сильного вітру, життєвих незгод, але потім міцніють і стають сильними. У кожному з віршів поета наявна людина, яка є частинкою природи. Ми розуміємо, що це він сам росте із травою, з кущем малини, запрягає сонце, аби виїхати назустріч весні, іде розсіяний і босий з сонцем на плечах. Адже навіть звичайні дерева, квіти, птахи, виявляється, можуть "розповісти" дуже багато. Варто лише придивитися пильніше. І тоді квітучий кущ ромашок у саду перетворюється на зграйку дівчаток у віночках. Стара розлога тополя обабіч дороги стає задуманою бабусею, яка обгорнулася великою зеленою хустиною, а хмари в небі перетворюються на химерні фортеці, замки, на чудернацьких тварин і птахів. Варто лише частіше дивитися на все, що оточує нас на землі і на небі.

Объяснение: