с тестами Прикметник. 1. До якісних належать усі прикметники варіанта: А сучасний, давній, громоподібний Б дідівський, лункий, приязний В гостинний, кольоровий, умілий Г давній, серйозний, нагальний Д злісний, тижневий, терміновий 2. До відносних належать усі прикметники варіанта А докладний, музейний, сіруватий Б систематичний, окремий, веселий В колективний, заочний, біологічний Г триколірний, прохолодний, річковий Д молочний, комп’ютерний, голий 3. До присвійних належать обидва прикметники у словосполученнях А батькова аптека, чоловічий костюм Б лікарева порада, ліричний герой В сусідове авто, собачий нашийник Г соколине пір’я, вороже ставлення Д перелітні птахи, чоловікові слова 4. Літеру Е треба писати на місці пропуску в слові А алюміні…вий Б ключ… вий В реч… вий Г оранж… вий Д дощ… вий 5. Літеру Є треба писати на місці пропуску в слові А насінн… вий Б матч… вий В помаранч… вий Г борщ… вий Д ясен… вий 6. За до суфікса –ичн утворюються відносні прикметники від усіх іменників рядка А математика, проза, вулиця Б фізика, ботаніка, риторика В класика, лінгвістика, ідилія Г діагностика, історія, герой Д дипломат, період, метафора 7. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка А низький, пресильний, дорогий Б визначний, лисий, удалий В кароокий, молодий, красивий Г смачний, тонкий, ефективний Д бадьорий, гнідий, хворий 8. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка А дзвінкий, білий, суворий Б русявий, бідний, чесний В затемний, глибокий, молодий Г товстий, білосніжний, гладкий Д живий, рідний, дужий 9. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка А малиновий, чесний, цікавий Б гучний, злий, приємний В ультракороткий, дешевий, вагомий Г солоденький, ретельний, щирий Д здоровенний, доречний, вразливий 10. Правильно утворені форми ступенів порівняння прикметників у рядку А вужчий, більш тепліший, триваліший Б ласкавіший, порожніший, активніший В менш яскравий, скромніший, презліший Г самий короткий, смачніший, легший Д рідніший, багатший, більш сміливий 11. Не можна замінити варіантом у дужках прикметник у словосполученні А у дрімучому (дрімучім) лісі Б головному (гогловнім) доповідачеві В на березовому (березовім) стовбурі Г на рожевому (рожевім) тлі Д на кам’яному ( кам’янім) парапеті

Кожен із нас повинен знати історію свого народу, своєї держави. Освічена людина завжди розуміє, що без минулого немає сучасного, без традиційного немає нового, без колишнього немає теперішнього. Для народу його історія – це не просто минуле, це його душа. Хто з нас, не знаючи історії, зможе пояснити, чому українці так шанують землю, а працю на ній називають священною; чому вінок і писанка мають таке глибоке символічне значення для нашої культури; чому наша мова послуговується літерою «ї», якої немає в жодній іншій мові світу? Той, хто не знає національної історії, ніколи не зможе зрозуміти свого народу й діяти на його благо.Майбутнє. В цьому слові є своя неприхована таємничість. Кожен із нас проживає своє життя так, як вважає за потрібне, але все ж таки усвідомлює – без минулого немає майбутнього. А що ж для нас є минулим? Славне буття наших пращурів, закрита і понівечена наша історія за часів радянської влади чи, може, не така вже далека історія нашої незалежної держави? Що з цього ми маємо пам’ятати і чи мусимо?

Наша пам’ять – дивовижний інструмент. Дещо ми забуваємо майже одразу, а дещо впивається в нашу душу настільки глибоко, що позабути це здається неможливим. Ми кажемо: «я не забуду цього ніколи» насправді не знаючи, чи не зітре якась майбутня подія попередньої. І не тому, що людина така забудькувата істота, а тому що тут спрацьовує одвічний закон: ми віримо лиш у те, в що хочемо вірити; ми пам’ятаємо лише те, що хочемо пам’ятати. І нема тут несправедливості, не звинуватиш тут когось у байдужості – є лише людська пам’ять, яка не може тримати у собі все, як не крути. Нам легше забути, ніж пам’ятати. 

Наше минуле – це досвід. Досвід, який ти переймаєш у своїх батьків, дідів, у свого народу. І якби ми не мали цього досвіду, то чи змогли б жити без помилок? Хіба таке можливо? Ні. Не були б зроблені тисячі відкриттів, бо вчені-сучасники не мали б інформації від своїх попередників, ми б не мали звичаїв, традицій, менталітету, форм поведінки... Ми б не мали історії! А як писав О. Довженко: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців».

Ми живемо у непростий час. В час, коли гроші важливіші за моральні цінності, коли аморальність стає нормою життя. І, здається, ніщо не може зупинити цього руйнівного колеса. Про яку пам’ять славного минулого можна казати, якщо ми забуваємо очевидні речі: любов до Батьківщини, пошану до старших, цінність і красу рідної мови... Сьогоднішня молодь, як приклад, не знає і не хоче знати історію держави, у якій живе. Таке враження, ніби сучасні юнаки і дівчата переконані в тому, що теперішнє це не запорука минулого, а просто те, що приходить само по собі.

Можна знайти й більш приземистий приклад: людина, яка втратила пам’ять внаслідок шоку або автомобільної аварії. Перше, що вона пам’ятає – біла стеля лікарняної палати, а далі – пустота... І про яку вже історію можна казати, якщо ти не пам’ятаєш навіть власного імені. І як жити далі? Починати все з нуля дуже непросто, адже, можливо, хтось чекає на тебе, а ти лиш скажеш: «Я все забув...» Це страшно. Думаю, така людина хоче повернути свою пам’ять будь-що, бо кожен спогад є для неї ще одним кроком на стежині до майбутнього.

Калина- дуже красива рослина.Це стрункий кущ,з багатьма тонкими вітами,що тягнуться до сонця.Із приходом весни на калині набухають бруньки.Потім калина вкривається білими суцвіттями-парасольками.Її листя світло-зелене з нерівними зубчастими краєчками,і ними грається вітерець.Потім,коли калина одцвіте,з"являються маленькі зелені ягідки,які поступово збільщуються,а з настанням осені набувають насичено червоного кольору.Стиглі ягоди схожі на яскраві краплини крові.Калина кислувато-гіркувата на смак,але дуже корисна.З калини готують варення яке допомагає при кашлі,компот,а ще калиною прикрашають весільні короваї.Калина-символ українського народу,символ життя.