Цікавий випадок з мого життя

Коли я влітку жила у бабусі, стався один цікавий випадок. У старенької був красивий чорний кіт Мурчик, дуже розумний, але з незалежним характером. Він гуляв по окрузі, наганяючи жах на сусідніх котів та на їх господарів. Якщо його брали на руки, він одразу ж виривався, міг ыще й подряпати.
І ось од ного разу Мурчик зник. Спочатку ми були спокійні, бо раніше він іноді пропадав на ніч або щонайбільше на добу, але вже не з'являвся вдома тиждень. Всі засмутилися. Бабуся боялася, що з котом щось сталося. Вона ходила по вулицях, питала сусідів, шукаючи сіромаху, але Мурчика ніхто не бачив. Якось ми з бабусею проходимо повз одного будинку, а там сидить біля хвіртки чорний кіт дуже схожий на Мурчика. Ми зупинилися, а він швидко підбіг та почав тертися нам об ноги. Це був Мурчик. Виявилося, що господарі будинку, біля якого ми його знайшли, поїхали на кілька днів і випадково залишили кватирку відкритою. Мурчик вліз усередину, бо звідти пахло рибою. Сусіди сушили її у кухні на вікні і злодюга у їх відсутність ласував рибкою. Коли ж господарі помешкання повернулися і помітили той злочин, кіт швидко виліз і втік. Яка незручна ситуація! Нам бабусею було дуже соромно за Мурчика, коли сусіди розповідали цей кумедний випадок. Але вони не розсердилися, бо самі забули зачинити кватирку. Ми всі посміялися. Потім частенько бачили, як Мурчик навідувався до них у двір і довго сидів, сежачи очима за кватиркою, на яку сусіди повісили захисну сітку. Напевно, коти не роблять висновків.

Я чекаю весну.
Минає останній місяць зими. Вже не такі сильні морози . Дні стають довшими і незабаром прийде довгоочівукана весна. Я люблю всі пори року, але весну найбільше. Адже з приходом весни порбуджується природа і оживає все навколо. Сонечко піднімається вище, краще зігріває землю. Садки , парки, ліси наповнюються різноманітним плашиним співом. З під опалого листя пробиваються перші весняні квіти : підсніжники, проліски , ряст, а там невдовзі запалахкотить своїм жовтим , яскравим цвітом горицвіт. Все це мої мрії на чудову пору року весну. Чекаю з нетерпінням на здійснення весняних мрій та на весну!

1. Складнопідрядним є речення:

А. Уже й хмара обтрусила рукава, а ліс ще довго переливає сріблясті кульки на долонях листя.

2. Складносурядним є речення:

Г. Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягся у  вічність.

3. Безсполучниковим складним є речення:

Б. І досі сниться: під горою, між вербами та над водою, біленька хаточка стоїть.

4. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Сонце  заходило...» обрати:

В. і надворі починало вже темніти.

5. Установіть відповідність:

А. Вони читали їм величезні ненаписані книги оповідань, яких ще  

ніколи не знав світ і жоден письменник.  - 3. сладнопідрядне речення

Б. Минула осінь, одвіяла, одхурделила зима, настала бентежна  пора рясту, пора зацвітань та одцвітань.  - 2. безсполучникове складне  речення

В. Якась таємниця, і сум, і вічна неухильність закону почувалися  завжди в цьому падінні плоду.  - 4. просте речення з  однорідними членами

 Д. Вистрілили обидві гармати, та це татар не спинило. - 1. складносурядне речення

6. Установіть відповідність:

А. І тиха осінь, мрійна, яснолиста, несла в серця надію та  тривогу.  - 3. просте речення з відокремленим  означенням

Б. Парубок, плутаючись в догадках, повернув назад, додому.  - 4. просте речення, ускладнене  відокремленою обставиною

Г. Дуже цікаво видиратися на бодню з борошном і дмухати  в те борошно: по сипучій поверхні бігають довгасті ямки,   зривається завірюхою біленький пилок.  - 2. безсполучникове складне речення

Д. Хатні двері вже не зачинялись, і зеленкувато-синій  туман холоду навіки виганяв з усіх кутків житла тепло її  дітей, онуків.  - 1. складносурядне речення

Надто багато питань.