Поставити розділові знаки Майже 350 років тому маловідомий чоловік на ім’я Левенгук уперше заглянув у новий таємничий світ населений найдрібнішими істотами одні з яких злі і смертельні інші дружні й корисні. Антоні Левнгук не оспіваний сучасниками й напівзабутий тепер так само маловідомий як невідомі були його маленькі дивовижні тварини й рослини в той час коли він їх відкрив. Левенгук навчався виробляти найдрібніші лінзи. Він досліджував поперечні зрізи різних порід дерев примружившись вдивлявся в насіння рослин. Учений був невтомним шукачем. І кому ще крім цієї дивовижної людини могло на думку звернути лінзи на краплю чистої води яка щойно випала з хмари. Серед іншого Левенгук відкрив еритроцити описав бактерії будову м’язових волокон та очей комах. Мріючи про славу та почесті Левенгук ладен був думати що всі його потайні мрії здійсняться наяву але до кінця життя видатний учений був змушений займатися торгівлею.

Збереження пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. художнього музею М.Біласа (вілла «Гопляна») на майдані Кобзаря та пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. музею міста-курорту (колишня вілла «Saryusz») Трускавця. Належне зберігання творів М.Біласа, експозицій та фондів музеїв.

Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі, пам’ятки архітектури національного значення; збереження історичної достовірності пам’ятки.

Збереження будівлі ХІХ ст., розташованої у с. Журавники Пустомитівського району, шляхом її відновлення та створення тут музейного інтерактивного об’єкту «Панська садиба ХІХ ст.». «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники знаходиться посередині майбутнього туристичного маршруту «Глинянським шляхом» (костел в с. Вижняни, церква в с. Чорнушовичі, «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники, музей килимарства в Глинянах, Унівська Лавра). Площа споруди – 1000 м2. Після її відновлення тут буде відтворено традиційний інтер’єр та екстер’єр садиби, ландшафтний парк, створена експозиція історії села. Для туристів та відвідувачів будуть проводитись майстер-класи з народних ремесел, що зробить туристичний маршрут ще привабливішим

Територія, на яку проект матиме вплив:

Львівська область (у т.ч. м. Трускавець, м. Самбір, Пустомитівський район)

Орієнтовна кількість отримувачів вигод:

100 тис. осіб

Стислий опис проекту:

Будівля Художнього музею М. Біласа, в минулому курортна вілла «Гопляна», побудована у курортному місті Трускавці в 1921 році за проектом архітектора Я. Семковіча в традиційних формах модерну з елементами «закопанського» стилю. Це єдина із збережених вілл зрубної конструкції споруджена з тесаних смерекових колод, з’єднаних між собою за до врубок. Основними базовими архітектурними елементами вілли є: різьблені стовпи галерей, кронштейни, причілок з оздоблюючим елементом «сонечко». В 1930-х роках вілла слугувала резиденцією Р.Яроша – голови акціонерного товариства курорту в 1911-1936 рр. Тут він приймав високопоставлених гостей з Європи, Туреччини та США. Сьогодні ця вілла є пам'яткою архітектури місцевого значення і має високу архітектурну цінність. Реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, а це загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню експонатів та музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні та дверні балконні рами відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по реставрації та заміні існуючих дерев’яних віконних та дверних балконних отворів на дерев’яні з енергозберігаючим склопакетом зі збереженим архітектурним стилем підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.

Будівля музею міста-курорту Трускавця, в минулому курортна вілла «Saryusz», збудована ще на початку ХХ ст. в 1901 році в стилі «історизму» з елементами мавританської архітектури. Маючи високу архітектурну цінність та будучи пам’яткою архітектурного значення, реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, що загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні рами та відсутність утепленого фасаду відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по утепленню фасаду музею підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.

Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі – реставрація світлового ліхтаря при збереженні основних конструктивних елементів ліхтаря, його розмірів і профілю.

Це твір розповідь, тому що ми можемо прочитати як автор розказує нам про подіі що розгортаються в часі.

Мы дізналися де живуть шпаки, та що вони роблять.

Объяснение:

шпаки

Живуть шпаки в шпаківні, і на деревах, і під дахами будинків. Шпак

дуже кмітливий: він собі житло завжди знайде.

А відпочивають шпаки до вечора, коли вже трохи починає темніти.

Сяде шпак на провід і сидить тихо, ніби думає про щось. А він і справді

думає. Посидить так трошки так як загуде автомобілем. А потім раптом

кінське іржання почується.

Це шпак згадує все, що днем чув. А повторювати будь-які звуки він

майстер.