ажуть, воно схоже на Відень або Краків, що в ньому є щось від Праги, а собори подібні до римських. Можливо, так воно і є. Львів - особливий.
По прибуттю учні опинилися в величній будівлі львівського залізничного вокзалу, яка є пам'яткою архітектури початку ХХ століття.
Протягом двох днів вони жили на проспекті Свободи – головній вулиці міста – місці, де з'явились перші львівські готелі, ресторани, кафе, банки та фотоательє. В кількох кроках від хостелу знаходиться міська ратуша – самісінький центр міста.
Центральний історичний ансамбль Львова - це величезний архітектурний музей під відкритим небом, який розкинувся приблизно на 400га і нараховує понад 2000 історичних, архітектурних та культурних пам'яток. Після численних екскурсій учні мали багато вільного часу, за який вони могли самостійно дослідити його.
Ця частина міста ніби завмерла у часі. Старі будинки, що тісняться між собою, показуючи дивовижні фасади, затишні вулички, вимощені бруківкою, разом з чарівними ліхтарями створюють неповторні відчуття. Ніби ти повернувся у часі на сто-двісті років. Все дихає старовиною. Можна зустріти вуличних музикантів, молодих жінок, переодягнених в костюми старомодних дам, ковалів, сучасних персонажів. Дехто з них прямо посеред вулиці починає зачитувати фрагменти української поезії.
Вражають дрібні крамниці, майстерні, кав’ярні, кафе та ресторани, що розкидані тут в неймовірній кількості. Все має свій неповторний настрій – від загадкових кавових «копалень» до таємничої «Криївки». Всі вони так і манять зайти та насолодитися їхньою атмосферою.
Яскраво вимальовується поєднання різних культур і традицій. Поряд з корінним українським населенням тут жили й трудилися вірменські купці та ремісники, німці, поляки, євреї, працювали італійські майстри-будівничі тощо. Все це відобразилося на колориті міста. Сформувалася неповторна львівська ґвара. Є багато національних кварталів.
Учні побачили більшість відомих пам'яток. Вони змогли пізнати життя селян, що жили тут задовго до нас та навіть постріляти з аутентичного лука у Шевченківському гаю. Насолодитися красою і величчю багатьох храмів, серед яких: Домініканський та Бернардинський собори. Відвідати Високий Замок - старий тінистий парк на горі, що височить над містом з руїнами старовинного замку і оглядовим майданчиком з краєвидами, від яких захоплює дух. Особливим місцем став Личаківський цвинтар - історико-культурний музей-заповідник, площею 40га.
Найкрасивіший же Львів саме після заходу сонця. Ввечері запалюються численні ліхтарі, створюючи теплу затишну атмосферу. Зазвичай, центр міського життя зміщується у бік центрального проспекту Свободи, де в їхньому світлі прогулюються або ж чекають початку вистави в театрі ошатні львів'яни.
Сподіваємося, що дана екскурсія дасть початок гарній традиції відвідувати дивовижні міста України учнями спеціалізованої школи
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1 . Над числівниками позначте їх розряд за значенням . Пятим, п'ятьом, п'ятірку , п'ятак, п'ятеро, вп'ятьох, три п'ятих . Наведіть по одному прикладу числівників зазначених вами розрядів.2. Випишіть числівники за складом. Сімнадцять, шістдесят, тридцять чотири, дев'ятсот, десять, вісімдесят шостому, семеро, сорок Складні: Складені: Наведіть по одному прикладу числівників зазначених груп.3. Запишіть цифри словами і вкажіть відмінок числівника.Познайомилися з 257 учнями, відповіли 486 працівникам, не вистачає 849 гривень.4. Наведіть власний приклад словосполучення зі складеним кількісним числівником в одному із зазначених відмінків.5.Запишіть числівники словами, вказавши в дужках іх відмінок.Народилася 24 cічня 2002 року, з початку 60-х років, до 2007 року. Наведіть власний приклад словосполучення з порядковим числівником у родовому відмінку.6.Впишіть закінчення іменників.Півтора відсотк , сім цілих і п'ять десятих гектар , обидва учн , два з половиною центнер , чотири корабля.Наведіть власний приклад словосполучення, де поєднані один із поданих числівників та іменник чоловічого роду НУЖНО!
Пряма мова- це точно передане чуже мовлення, що передається від особи розповідача, того, хто подумав, написав, з дотриманням інтонації живого спілкування:
"Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші,- сказав Валерій. - Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів. І радий, що зрозумів вчасно. "
(Ю. Мушкетик) .
Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора.
Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї, або розривати її:
слова автора
приклади
перед прямою мовоюПетро сказав:
- Я давно хотів поїхати на море.
після прямої мови"Я тобі винен"- почав хлопець.
посередині-Ну що ж, - сказала Наталка- хай воно так і залишається
Слова автора вказують на особу, чиє мовлення передається. Разом з тим слова автора можуть передавати реакцію мовця на якийсь факт чи подію, або його психічний стан.