Как решить:Прочитати твір "Сіроманець". Знову твір про незвичайного хлопчика. Додають також посилання на перегляд стрічки)Письмово в зошиті написати твір-роздум( обсяг до однієї сторінки) :" Герой - диван, хто він? " На основі двох творів, що ви прочитали.Тобто: можна порівняти двох героїв, можна розказати, яким ви бачите дивана і хто такі Дипакадемія на вашу думку, можна навести приклади з тексту.З питаннями дзвоніть або пишіть особисто. Натхнення.Скріншоти з текстом прикріпити до завдання.​

Поразка - це наука, ніяка перемога так не вчить

Зробіть висновок, користуйтеся планом.

Перш ніж світ дізнався про культову письменницю Джоан Роулінг, їй відмовило безліч видавництв. Така ж історія повторювалася з багатьма авторами бестселерів, кіноакторами, музикантами, бізнесменами. І лише ті, які знайшли в собі сили йти до мрії крізь всі перешкоди, стали світовими легендами.

Пам'ятайте про те, що помилки трапляються, а не помиляється тільки той, хто не діє. Як би не склалася ситуація, в ваших силах обернути її собі на благо. Зрештою, помилка - це всього лиш черговий б, який не працює.

Приклади

1

Головний герой повісті "Біле ікло" Джека Лондона - дикий звір, який бився на рингу, розважаючи людей. Біле Ікло – а саме так і звали вовка, був відважним і нещадним воїном, сильним, жорстоким і спритним. У нього були великі, міцні і гострі ікла, навички боротьби і виживання. Крім того, він був набагато розумніший за всіх собак. Але одного разу він все ж таки програє, і мало не помре.

Але він виживе, поступово він звикне до нового хазяїна і буде щасливим.

2

Головний герой оповідання "Запах думки" Роберта Шеклі залишився без корабля, без їжі, без зброї, без зв'язку; зустрівся з новим видом «вистежування» здобичі (за до телепатії); опинився на крок від загибелі. Розраховував лише на себе, на свій розум; не розгубився, не впав у відчай, став гати, напружено думати, аналізувати, шукати вихід.

3

Швейцарський тенісист Роджер Федерер не зациклюється на поразках і рухається тільки вперед. Так він впорався з поразкою у вирішальному матчі Вімблдону. Нагадаю, Роджер мав подвійний матчбол в п'ятому сеті фінальної зустрічі з Новаком Джоковичем, однак програв чотири розіграши поспіль. Згодом на вирішальному тай-брейку швейцарець програв і титул.

"Як я справляюся з такими речами забуваю про них і йду вперед. Я завжди намагаюся підтримувати свій максимальний рівень тенісу - це головне."

Якщо ви програєте, це, звичайно, неприємно. Але це не підстава на роки занурюватися в депресію і в стан «вічно скривдженої» людини, у якої колись не виправдалися очікування. Уявіть собі, що футболісти або хокеїсти після кожного програшу були у депресії. Яким би був наш спорт? А він не такий. Сьогодні програли, завтра - виграємо. І все, підстав для переживань немає.

Але поразка загартовує людину, робить її стійкішою.

Уявімо, що відчувала у момент програшу кандидат на посаду президента США, Гілларі Клінтон. У 68 років вона, яка не приховує проблем зі здоров'ям, проводить виснажливу передвиборчу кампанію. До останньої хвилини вона вірить, що перемога в кишені, і в день виборів уже хвалиться купленим шампанським, яким збирається відзначити тріумф. І тут з-під самого носа відводять те, до чого вона йшла все життя.

Хілларі Клінтон стала першою жінкою-кандидатом, висунутою на посаду президента великою політичною партією. Незважаючи на здобуття більшої кількості голосів на всенародних виборах, Клінтон програла за кількістю виборників супернику від Республіканської партії Дональду Трампу.

Термін «поразка» говорить про те, що ви брали участь в боротьбі і не перемогли. Так буває. А далі все залежить від того, як ви оцінили ситуацію, що склалася.

Объяснение:

держи

Речення з однорідними членами. Кома між однорідними членами Однорідними називаються члени речення, що виконують одну синтаксичну функцію та пояснюють той самий член речення. Однорідні члени речення мають такі ознаки: - займають позицію одного члена речення; - пов’язані між собою сурядним зв’язком; - пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком; - виражають однотипні поняття; - мають переважно однакове морфологічне вираження. Однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення: Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті — однорідні підмети. Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті — однорідні присудки. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю — однорідні додатки. Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу — однорідні означення. Яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло — однорідні обставини. Однорідні члени речення, що не мають при собі пояснюючих слів, називаються простими: Жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло. Однорідні члени речення, при яких є пояснюючі слова, називаються поширеними: На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока. Зверніть увагу! Не належать до однорідних членів речення: - слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів: Іде Котигорошко тим лісом, іде та й іде; - слова у фразеологічних зворотах: ні риба ні м’ясо, і вдень і вночі, ні те ні се; - слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком: Піди виглянь надвір поєднання однорідних членів речення можуть бути: без сполучників, лише сполучниками сурядності, а також комбінованими — безсполучниковим і сполучниковим зв’язками: А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману — без сполучників. Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами — сполучник сурядності. Нехай же слово, слово золото, печалиться, сміється і цвіте — комбінований. Граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники: - єднальні: і (й), та (в значенні і), і-і, ні-ні, ані-ані: І сниться їй той син Іван і уродливий, і багатий. - протиставні: а, але, та (в значенні а), однак, проте, тільки, хоч, зате, а також парні сполучники хоч...але, хоч...проте, хоч...зате: Тече вода в синє море, та не витікає. - розділові: або, чи, а чи, хоч, чи то, як не...то, то...то, не то...не то, чи то...чи то, чи...чи: У Килини та Горпини як не свадьба, то родини. Розділові знаки між однорідними членами речення Кома ставиться: - між однорідними членами, коли немає сполучників: Не дивися так привітно, яблуневоцвітно, не милуй мене шовково, ясносоколово. - між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками: Полетіла б я до тебе, та крилець не маю. - між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками: А човен колихається й колихається, вихоплює з пожмакованих хвиль то плескіт, то зітхання, то клекіт, то гнів. - між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками: Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою. - перед другою частиною парного сполучника як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не так...як, що з’єднує однорідні члени: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною. - коли частина однорідних членів речення з’єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі і між першими двома (перед першим сполучником): Я пам’ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну. Кома не ставиться: - коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз: Вода при березі починала каламутитись і жовкнути. - між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету: Ой ти, гарний Семене, прийди сядь коло мене. Але: Приходь, посидимо (різні форми дієслів); - між двома однаковими або близькими за значенням словами, з яких друге вжито з часткою не, якщо така словосполука є одним цілим: Вона на нього дивиться не надивиться, дише не надишеться. - у стійких фразеологічних висловах: ні риба ні м’ясо, і сміх і гріх, і вдень і вночі, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера тощо.