4. Спишіть, розкриваючи дужки, ставлячи розділові знаки. 1. Наші пращури побачивши в небі ключ журавлів приказували (I, i)з чужої сторононьки повертайтесь додомоньку! (В. Скуратівський 2. Немає у світі нікого сильнішого за людину (T, тихо говорив Іван Іванович гріючись біля вогню (О. Довженко). 3. Молодь найбільша загадка сучасності (Г, говорили на Стародавньому Сході (Б, б)о в ній таємниця майбутнього (М. Сом). 4. Хліб найбільша святість (У, y)чив батько (3, 3) хлібом кажуть і пісня миліша і хата тепліша (М. Стельмах). 5. Я прощаюсь із літом. І воно мені каже (П, п)рощай! (1, i) хитає над шляхом порожнії гнізда грачині (Л. Костенко). 6. Ти не слухаєш мене (3, 3)дивувався Сашко і почав допитуватися (T, тобі не цікаво (О. Гончар очень нужно

Підкреслимо грамматичну основу: народ (підмет) - однією лінією та творив (присудок)- двома лініями.

Український - хвилястою лінією (означення)

Свою - хвилястою лінією

мову (пунктир) - додаток

упродовж віків - обставина(крапка з комою)

заносячм до мовної скарбниці добірний нектар слова - дієприслівниковий зворот підкреслюємо увесь як обставину (крапка з комою)

 

Надпишемо частини мови: український - прикметник, народ- іменник, творив - дієслово, свою - займенник, мову-іменник, упродовж - прислівник, віків - іменник, заносячи - дієприслівник, до - прийменник, мовної - прикметник, скарбниці - іменни к, добірний - прикметник, нектар - іменник, слова - іменник.

 

Визначимо тип речення: просте двоскладне речення, поширене, повне, розповідне, неокличне,  ускладнене дієприслівниковим зворотом.

 

Перебудуємо речення: Український народ творив свою мову упродовж віків та заносив до мовної скарбниці добірний нектар слова.

 

"заносячи" ми замінили "заносив", утворилося дієслово-присудок. Заносив у реченні буде присудком і підкреслюється двома лініями. Сам зміст речення не змініться, але речення буде ускладнене НЕ дієприслівниковим зворотом, а ОДНОРІДНИМИ членами (присудками)

 

Відзначте мою відподь кращою, я старався 

Підкреслимо грамматичну основу: народ (підмет) - однією лінією та творив (присудок)- двома лініями.

Український - хвилястою лінією (означення)

Свою - хвилястою лінією

мову (пунктир) - додаток

упродовж віків - обставина(крапка з комою)

заносячм до мовної скарбниці добірний нектар слова - дієприслівниковий зворот підкреслюємо увесь як обставину (крапка з комою)

 

Надпишемо частини мови: український - прикметник, народ- іменник, творив - дієслово, свою - займенник, мову-іменник, упродовж - прислівник, віків - іменник, заносячи - дієприслівник, до - прийменник, мовної - прикметник, скарбниці - іменни к, добірний - прикметник, нектар - іменник, слова - іменник.

 

Визначимо тип речення: просте двоскладне речення, поширене, повне, розповідне, неокличне,  ускладнене дієприслівниковим зворотом.

 

Перебудуємо речення: Український народ творив свою мову упродовж віків та заносив до мовної скарбниці добірний нектар слова.

 

"заносячи" ми замінили "заносив", утворилося дієслово-присудок. Заносив у реченні буде присудком і підкреслюється двома лініями. Сам зміст речення не змініться, але речення буде ускладнене НЕ дієприслівниковим зворотом, а ОДНОРІДНИМИ членами (присудками)

 

Відзначте мою відподь кращою, я старався