ЗРОБИТИ ТЕКС БЕЗ ПОМИЛОК+РОЗіБРАТИ ПЕРШЕ РЕЧЕННЯ.Ми сучасники повині безпиречно памятати класиків літератури яки в усічаси залишають глебокий слід у люцьких душах. Серед них і наш зимлякОлександр Довженко талановитий песьменик і кіно сцинарист, який рідну чирнігівщину.Відвідувачів зустрічає біля хати скулптура юного сашка, залюблиного ужитя мрійливого хлопчини. У самому пріміщені зібрано придметисилянского побуту багато з яких належали родині довженків ступа барильцена воду драбинка ціп жлукто у якому золили білизну скриня диривяні ночви.У першій кімнаті від разу впадає в очі колиска що звісає з під стелі навирвечках ще з менулого столітя. Над нею мати страдниця одарка єрмолаївнаспівала пісень своїм дітям. Чільне місце в кімнаті займає як і годиться виликапіч на черені якої в збіжі що сушилося любив спати маленький сашко. Намиснику та на лаві звичайний селянский посуд барвисті глиняні мискидиривяні ложкі й тарілкі на яких у св’ята подавали до столу пиріжкі.Хату довженків прекрашають неодміні атрибути всіх українских народнихобрядів рушникі.Не має мабудь жодної людини котра б побувши в цій й оселіневідчула душевної потреби низко вклонитися її порогу саме з ціх стінвийшов у світ виликий митец.

Ми - сучасники, повині безперечно пам'ятати класиків літератури, які в усі

часи залишають глибокий слід у людських душах. Серед них і наш зимляк  

Олександр Довженко -талановитий песьменик і кіносцинарист, який

прославив рідну Чернігівщину.

Відвідувачів зустрічає біля хати скульптура юного сашка, залюблиного у

життя мрійливого хлопчини. У самому приміщені зібрано предмети

селнского побуту, багато з яких належали родині Довженків:( ступа барильце

на воду драбинка ціп жлукто у якому золили білизну скриня диривяні ночви.  - я не зрозуміла про шо це)

У першій кімнаті відразу впадає в очі колиска ,що звисає з-під стелі на

вервичках ще з минулого століття. Над нею мати , Страдниця Одарка Єрмолаївна

,

співала пісень своїм дітям. Чильне місце в кімнаті займає, як і годиться, велика

піч, на черені якої в збіжі, що сушилося любив спати маленький Сашко. На

миснику та на лаві- звичайний селянский посуд- барвисті глиняні миски

дерев'яні ложки й тарілки, на яких на свята подавали до столу пиріжки.

Хату Довженків прикрашають неодмінні атрибути всіх українських народних

обрядів -  рушники.

Немає .мабудь, жодної людини, котра б. побувши в цій простій оселі

не відчула душевної потреби низько вклонитися її порогу ,саме з цих стін

вийшов у світ виликий митец.

Пояснення:

я це писала пів години будь ласка зарахуй як найкращу)

 

Тарас Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.

На мою думку секркт успіху Т. Шевченка в тому що  потрібно старанно працювати, вчитися, потрібно бути уважним іти впевнено до своєї мрії.

Осягнути постать Тараса Григоровича непросто хоча б тому, що в йогопостаті поєднані  величезні таланти Він не вписувався в рамки свого часу, тому що завжди ішов попереду його.

У світі було багато геніальних поетів, мистців, політичних діячів. На жаль, не всі вони були настільки гарними людьми. Шевченко - геніальна людина, Людина, що залишалася собою завжди і за будь-яких обставин... "Караюсь, мучуся, але не каюсь..." - так написав він в одному з листів. Це, на мою думку, - його життєва позиція".

вовк в овечій шкурі (це заздрісна, зла людина, що приховує свої хижі наміри під маскою порядності) всесвітній потоп (інколи вживається, коли йдеться про затоплення, сильну зливу.) голос волаючого в пустелі (вживається як даремний заклик до кого-небудь, залишений без уваги, без відповіді ) дерево пізнання добра і зла (вживається, коли хочуть попередити про можливість скоєння гріха.)Кінець світу (вживаються в перебільшенні чогось, особливо при жартівливо-іронічному зображенні сварки, безладдя, стихійного лиха)                                                     Моємутоваришу не треба кидати гроші на вітер

У новій школі я почувала себе не в своїй тарілці.

Ніхто його не тягнув за язик.

Ми зустрілися віч на віч.

Він зник, як крізь землю провалився.