Кричали десь над Ніжином сичі і небо в сад обтрушувало зорі. Сделайте синтаксичний розбир речення сросно

Л. - Привіт. Мене звуть. Я дуже рада знайомства з тобою.Ти не проти?
Н. - Вітаю. я. Звичайно не проти,навпаки,я люблю знайомства. 
Л. - Мені цікаво дізнатись більше про тебе.Розкажи щось цікаве.
Н. - Я корейка.Навчаюсь в школі.В мене багато друзів і я люблю веселощі.
Л. - Чудово. Я також навчаюсь в школі. Обожнюю розважати з друзями. Як розважаєшся ти?
Н. - Часто я з подругами ходжу в басейн чи кататись на роликах. Це приносить нам коолосальне задаволення. Ще я захоплююсь фотографіями. Люблю фотографувати,ловити ту мить,яку ніхто не помічає.
Л. - В нас є дещо спільне,я також люблю фото. Але я зі своїми друзями займаємось спортом. Від цього ми отримуємо море позитивних емоцій.
Н.  - Ти любиш подорожувати?
Л. - Так. Я відвідав декілька країн.
Н. - Прекрасно. Можливо ти колись приїде до Кореї і ми побачимось.\
Л. - Можливо. Ми часто з батьками подорожуємо. 
Н.- Ти любиш музику?Яку?
Л. - Люблю. Подобається все,під що можна енергійно рухатись. А ти?\
Н. - Люблю лірику. Пісні,які заставляють здригнути серце.
Л. -  Ти хороша. Думаю ми будемо частіше спілкуватись.
Н. - Звичайно. За до нтернету ми не загубимо один одного.

Недарма говорять, що природа – наша мати. Вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо оцінити її дарунки. Що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні? Світ природи багатий і різноманітний. Чого варті сотні тисяч видів тварин, більшість з яких ми ніколи не бачили у житті! А найголовніше те, що людина не просто користується тим, що природа дає їй, а cама становить її невід’ємну частину.

Зараз ми всі звикли жити у світі, який начебто будуємо для себе самі. Ми живемо у великих будинках, оснащених високотехнологічними побутовими пристроями, маємо змогу пересуватися на великі відстані завдяки автомобілям, потягам, літакам. Також ми можемо слідкувати за тим, що відбувається за тисячі кілометрів, через Інтернет або телебачення. Але на мою думку, все це вторинне, адже в будь-якому  випадку ми використовуємо знання законів природи та її енергію для створення всіх цих технологій. І на крайній випадок, людина може прожити без усього цього, як жили наші предки й досі живуть деякі первісні племена.

Але неможливо жити, якщо ти не маєш змоги насолодитися свіжим ранковим повітрям, погратися з маленьким ласкавим кошеням, погрітися на літньому сонечку, вдихнути аромат троянд, побачити високо в небі світ уже неіснуючих зірок. Хтось може не погодитись, але мені здається, кожен із нас потребує цих простих радощів час від часу. Недарма на вихідні й свята люди полюбляють бувати на природі, тому що спілкування з нею допомагає їм відпочити, розслабитися, зібратися з силами для вирішення важливих проблем в нашому, «людському» світі.

Дуже засмучує те, що люди захопившись розвитком нових технологій, часто шкодять природі. Наша діяльність викликає забруднення довколишнього середовища, кліматичні зміни, вимирання видів тварин і рослин. Колись це було не дуже помітно, а зараз у великих містах просто нема чим дихати. Необхідно пам’ятати, що шкодячи природі, ми робимо гірше самим собі. Мені дуже подобається, що в багатьох країнах люди звернули увагу на альтернативні джерела енергії та екологічні види транспорту. У цій справі неможна бути байдужим – ми маємо зберегти багатства і красу природи, тільки за цієї умови можливе й наше існування на Землі.