1. Укажіть числівник. а) двійка; б) вдвох; в) два; г) подвоєння; д) подвоїти.

а) двiйка ещё по моему так

я часто думаю, что было бы, если бы мы до сих пор не умели писать и считать. наверное, жизнь была бы скучной и однообразной. например, я люблю головоломки, разные . они мне развиваться, и я всегда радуюсь, когда нахожу правильное решение.          — основа точных наук. без них невозможно построить корабль и самолет, автомобили и метрополитены, даже строительство домов требует точности. любовь к точным наукам развивает умение логически мыслить, анализировать, смотреть на вещи другими глазами и давать точное определение.          я с большим старанием и желанием учу начальный курс , потому что ее знание меня к , , , высшей . это те ступени, которые я должен преодолеть, чтобы стать хорошим программистом. работа на компьютере, создание новых интересных программ — вот моя мечта. и я осуществлю ее. мое будущее связано с .

Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ. 

Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині. 

Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом. 

Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть. 

У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.