Замініть пряму мову непрямою. «Лізьте на машину», – наказав він усім. «А з лісом як?» – запитав Павло Остапович. Ганна запитала вже серйозно: «А, мабуть, мене сердитою й недомовитою вважають?».

1)Він наказав усім лізти на машину 2)Павло Остапович запитав, що буде з лісом 3) Ганна вважало ,що її вважають сердитою й недомовитою

Объяснение:

Объяснение:

1 тест

1)На якi питання вiдповiдають вiдокремленi члени речення?

a) Вони вiдповiдають на питання а де саме? а яке саме? а що саме? а коли саме?

б) Вони вiдповiдають на питання що? чому? як? де?

Верно а

2) Чим виражени вiдокремленi члени речення?

а) Вони виражени числiвником чи прикметником.

б) Вони виражени дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом.

Верно б

3) За до чого вiдокремленi члени речення можуть вводитися в речення?

а)Вони можуть вводитися за допомгою слiв або,тобто,цебто.

б) Вони можуть вводитися за до слiв як,чим,навiщо.

Верно а

4)Чим найчастіше уточнювальними бувають вiдокремленi члени речення?

а) Найчастіше уточнювальними бувають обставиной мiсця, обставиною дії, часу.

б) Взагалi не уточнюваються.

Верно а

2 тест

1)Вiд чого змiст виділення інших членів речення як уточнювальних залежить?

а) Вiн залежить вiд правопису.

б)Вiн залежить вiд того як автор вкладе його у свое висловлювання.

2)Якi додатки видокремлюються?

а) Тi що моють значення виключення,виділення.

б) Тi шо стоять у кiнцi речення.

Верно а

3) Якi дієприслівники не вiдокремлюються?

а) Не вiдокремлюються одиничні дієприслівники.

б) Не вiдокремлюються в називному вiдмiнку множини.

Верно а

4) Якi обставини можуть відокремлюватися?

а) Обставини якi починаються на префiкси.

б)Обставини що починаються на відповідно до,у зв’язку з,завдяки, всупереч.

Верно б

3 тест

1) Коли відокремлюється поширене означення?

а) Відокремлюється коли стоїть пiсля прикметника.

б)Воно відокремлюється коли воно стоїть після означуваного іменника.

Верно б

2)Коли відокремлюється означення?

а) Відокремлюється якщо воно стосується особового займенника, якщо воно маэ обставинний відтінок.

б) Означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка.

Верно а

3) Коли відокремлюються непоширенi означеннi?

а)Вони відокремлюються коли перед цим словом є вже узгоджене означення.

б) Якщо непоширенi означеннiя і стоять після означуваного слова.

Верно а

4) Яке одне непоширене означення не відокремлюються?

а)Не відокремлюються якщо мають іменну частину складного іменного присудка.

б)Не відокремлюються одне непоширене означення, яке стоїть безпосередньо після означуваного іменника, якщо воно не має обставинного відтінку.    

Верно б    

Удачи!

Прийшла весна. Птахи,повертаючись із далеких країв(відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом), віталися з рідною землею. Усе навколо оживало, цвіло, буяло. Земля, що вчора виглядала білою пустелею, нині нагадувала казковий зелений килим, увінчаний ранніми квітами.

Дерева, укриваючись пишним цвітом(відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом), мрійливо погойдували вітами. Весняне сонце, зігріваючи весь простір(відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом), кидало на землю ніжні промінці, що сріблом переливалися на хвилях маленького струмочка.

Усе навкруги наповнилося незвичайним духом відродження, оновлення. Природа, ніби повновода ріка життя, невпинно і стрімко розливалася розкішшю свого багатства, щедрості, краси

відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом=виражена дієприслівником і залежними від нього словами