Укажіть односкладне неповне речення: а) од того поблажливо-зверхнього дотику його бридливо пересмикнуло і підняло. б) А на дотиці і стежці знову ні лялечки. в) тоді війною звали братовбивство, повинністю громадською - уклінність, патріотизмом - лютість до чужинців.

скорее всего будет В)))

Жартівлива розповідь про комп’ютер

На одному, заваленому всякими дрібницями, столі жив собі старенький Комп’ютер, якого я просто називав Комп. Він був дуже стомлений і виснажений працею, майже весь зелений від неї. Ось одного разу він перестав мене слухатись, щось бубнів собі, бубнів, а на мої запитання нічого не відповідав.

Спочатку я подумав, що все це через сміття навколо Компа, тому я прибрався і зробив йому навіть чашечку кави. Але він все одно не хотів зі мною розмовляти. Потім я подумав, що щось трапилося з його доброю помічницею Клавою, але вона не знала, чому Комп перестав слухатися. Тоді я підійшов до його приятеля Принтака, але і він зовсім не володів інформацією.

Я засмутився, що ж тоді робити. Може треба добавити вітамінів в його денний раціон, може гігів не вистачає? А може він з глузду з’їхав та в нього його вінда полетіла? Що я тільки не перепробував – нічогісінько не допомагало.

О, ідея! Я повинен у нього попросити вибачення. Я так і зробив, перепросив його, перевантажив – і  все знову запрацьовало! Відтоді я зрозумів, що й Компу потрібна невелика відпустка та відпочинок.

Як відомо, історія не любить слова "якби". Історики говорять так: "Це було, воно стало причиною того, що...".
Але порушимо це правило й спробуємо уявити, що могло б статися з нашим народом, якби не було Запорозької Січі. Очевидно, тоді б зовсім не стало України, не стало б українського народу, як не стало на землі багатьох племен і народів, їх розтерзали вороги, розтоптала жорстока дійсність.
Наш народ існує, тому що його оборонили й відстояли мужні лицарі Запорожжя. Наперекір усім обставинам вони вибороли нам право жити на своїй землі і бути українцями.
І як буває прикро, що ми чуємо про воєнне мистецтво римських легіонерів і не маємо уявлення про ратну майстерність запорожців. Знаємо про подвиги Ганнібала і не знаємо про подвиги Самійла Кішки, Петра Сагайдачного чи Івана Сірка. Захоплюємося подвигом спартанців біля Фермопілів і не знаємо про подвиг козаків під Берестечком...
Історією треба не просто цікавитись, її треба досконало знати. Бо історія — не просто минуле народу, це його жива душа. Ось чому той, хто не знає історії, ніколи не зрозуміє свого народу.