Скласти тести на тему прийменик

Стр 20.

Задание A

Сопоставить предложения друг с другом отмечая их под общим названием.

Здесь я сортирую предложения по таким названиям: Rainbow, Sun, Wind, Moon, Rain.

1) Rainbow:

You only see me when the sun's behind you.

Look carefully to see my seven colours.

2) Sun:

I'm hot, big and round.

No, you can't see me at night.

3) Moon:

I'm come out when you go to bed.

When you see me you can see stairs too.

4) Rain:

I can change things from dry to wet!

I come from grey clouds.

5) Wind:

I make the leaves fall from trees.

You want me when you go sailing!

Задание В

Задание рассчитано на работу в группе или простом чтении предложения с правильным произношении.

Задание С

Подставить в предложения слова из прямоугольника.

1) wettest

2) hottest

3) windiest

4) driest

Стр. 21

Задание D

Между началом и концом предложений стоят слова с наименованием погоды, все что нужно это подставить слова :)

К примеру:

Из первого столбца.

It is windy today.

It was windy yesterday.

Из второго столбца.

It is raining today.

It rained yesterday.

Задание Е.

Выбрать правильные слова в приложении.

1) sleep

2) They

3) to

4) When

5) this

Задание F.

Опять же здесь подразумевается работа в группе(парах), где нужно определить качество трёх животных.

Bear - strongest.

Elephant - cleverest.

Giraffe - tallest.

Задание G.

Написать веселые предложения.

It is awfully hard work doing nothing

Watermelon – it’s a good fruit. You eat, you drink, you wash your face.

Dogs have Owners, Cats have Staff

Стр 22.

Задание A.

Определить членов семьи, прослушивая аудиозапись(могу дать лишь приближенный ответ)

Hugo - grandpa.

Zoe - grandma.

Matt(или Alice) - son(или daughter) of Hugo and Zoe.

Sam(или Julia) - son(или daughter) of Hugo and Zoe.

Jane and Sue - daughters of Matt and Alice.

Ben and Peter - sons of Sam and Julia.

Задание В.

Вставить слова в предложения.

2) mum

3) aunt

4) uncle

5) cousins

6) grandparents.

Задание С

ответить на вопросы про свою семью, то бишь:

Who's the oldest?(кто самый старый?)

My grandpa is the oldest. (Мой дед самый старый)

И т.д, так как ответы у каждого свои))

Объяснение:

Если есть вопросы, пишите.

Казка про Мову

Колись дуже давно, жив на землі народ. Було це сильне, красиве і могутнє плем’я. Вони дружно працювали, вирощували врожаї. Рибалили. Полювали. Розводили худобу. Заможно жили ці люди. Та була у них одна велика біда: не мали вони мови. Зовсім не могли розмовляти, співати пісень, не могли сваритися, вимовити слів радості й любові, тому посмішка рідко торкалася їхніх облич. А винні в цьому були вони самі.

Багато років тому цей народ образив добру фею – Мову, і вона, гірко зітхнувши, назавжди пішла від них, забравши з собою слова-квіти.

Оніміле плем’я давно пошкодувало, що скоїло таке, та часу назад не повернеш, помилки не виправиш. У тому племені, по сусідству, жила дівчинка з довгою косою, добрим серцем і великими, як небо, очима та хлопчик, який чудово грав на сопілці. Хлопчик часто заходив до сусідів. Щоб подивитися на прекрасні вишиванки дівчинки, а вона заслухалася його грою.

Бачачи, як тяжко горює їх народ без мови, діти самі теж переживали, бо не могли висловити своїх думок і почуттів. Хлопчик подумав відшукати Мову, попросити у неї вибачення за свій народ і повернути втрачені слова-квіти. Дівчинка вирішила піти з ним, бо одна голова – добре. А дві – краще. Та як же вони обізвуться до Мови, як скажуть, чому прийшли? Дівчинка вишила їх прохання на рушникові, він вийшов прекрасним, а хлопчик спробував домовитися через гру на сопілці. І полилась чарівна мелодія, якою всі заслухалися.

Чи довго шукали фею діти, чи ні, того ніхто не знає. Знайшли її серед величезного поля, засіяного квітами-словами, які вона доглядала. Від пахощів цих квітів запаморочилася голова у дітей, а з вуст полилася пісня. Діти показали свої дари. Побачивши рукоділля дівчинки, почувши гру хлопчика, Мова все зрозуміла без слів. Взяла цілі оберемки своїх чарівливих, запашних різнокольорових слів і пішла за дітьми, понесла мову людям.

З низько схиленими головами, з пошаною зустрічало плем’я Мову. Радості не було меж. Вдихнули люди аромат чарівних квітів… і заговорили, заспівали від щастя. З того часу бережуть вони слова-квіти, шанують Мову, як найбільший, найкоштовніший скарб.