Твір за повістю "Місце для дракона" - Чи зміг дракон Грицько зрозуміти закони людського світу, а головне - виправити їх? ​

У книзі Юрія Винничука “Місце для дракона” все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїд­ний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші. Лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють “драконячі закони”. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона.  Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд, проте, зібравшись докупи, відважні лицарі… роз’їхались, адже “лютий хижак” й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди. Ось така каламбурна зав’язка Винничукової повісті-казки. Далі, як за сценарієм, розпочинається підступна гра на людських, тобто на драконячих, емоціях: князь усе частіше навідується до свого буцімто друга дракона й розпо­відає про свої клопоти через нього. М’якосердий Грицько, він же “кровожерливий” дракон, погоджується битися з лицарями, щоб догодити князеві. “Життя володаря не варте й одного рядка поета”, – розпачливо промовляє Грицькові його наставник і вчитель, самотній старий пустельник. – “Навіщо виховував у ньому розуміння краси й добра? Навіщо зробив з нього поета? Поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні”.  Продовжуючи демонструвати весь парадокс того, що відбувається, автор укладає в уста дракона не менш парадоксальну прощальну молитву до Господа. Але чи принесло вбивство дракона спокій та мир у князівство? Ні, воно лише пробудило лихі інстинкти. “Що станеться, коли народові буде замало смерті змія, бо зло ним не вичерпалось? Що буде, коли він кинеться шукати й інші джерела зла? Одного дракона на всю державу замало. Де взяти ще стільки драконів, аби кожен мав кого розп’ясти? Де взяти стільки юд, аби мали на кого перекласти провину? Коли народ не має кого проклинати – сили його підупадають. Боже! Пошли нам драконів!” – роздумує автор. Доповнює ці апокаліпсистичні роздуми фастасмагорія про тоталітарне місто щурів “Ласкаво в Щуро­град”. Автор говорить вустами головного персонажа: “Ми народ ліриків, а не воїнів. І вже тому приречені на загибель. Народ, що не породив жодного диктатора, не може називатися нацією.  Це лише юрба, об’єднана мовою, вишиванками й піснями про безсмертя. Зважте – співають про безсмертя, перебуваючи на порозі смерті!”.

Подробнее - на -

Людина – творіння природи, її унікальна і розумна частина. Природа й людина взаємопов’язані і впливають одна на одну.

Людина живе в оточенні тіл природи. Рослини дають їй продукти харчування, корм для свійських тварин, сировину для промисловості, речовину для виготовлення ліків тощо.

Тварини забезпечують людину цінними продуктами харчування. Вони є зручним видом транспорту у важкодоступних місцях земної поверхні (гори, пустелі) і в сільській місцевості. Хутро, шкіра та вовна деяких тварин забезпечують людину теплим одягом.

У давнину люди майже повністю залежали від природи. З часом, вивчивши природу, вони навчилися не лише пристосовуватися до неї, але й активно змінювати її в бажаному для себе напрямі. Вплив господарської та інших видів діяльності людини на природу зростає з року в рік. Доволі часто цей вплив завдає невиправних змін природі. Через активну й не завжди раціональну діяльність людина все частіше стає причетною до зникнення представників живої природи – тварин і рослин. Надмірне промислове будівництво, осушення заболоченої місцевості, вирубування лісів призводить до зникнення рослин і тварин на великих площах.

Господарська діяльність людини, як правило, негативно впливає на природу. Промислові підприємства забруднюють своїми відходами воду, повітря, ґрунти. Кількість викидів забруднюючих речовин за останні десятиріччя значно збільшилася. Наприклад, обсяг води, забрудненої промислово-побутовими відходами, становить понад 16 % річкового стоку. Спалювання палива призводить до щорічного викидання в атмосферу понад 1 млрд. тонн продуктів неповного згоряння. У великих містах щороку накопичується величезна кількість побутового сміття, знищення якого становить значні труднощі.

Основні райони забруднення – це міста й промислові центри. Зосередження промислових підприємств, сотень тисяч автомобілів на обмеженій території призводить до збільшення запилюження й загазованості повітря. Концентрація пилу в місті є в 150 разів вищою, ніж над океаном, і в 15 разів вищою від сільської місцевості.

Людина, втручаючись у природу, повинна пам’ятати, що природа залишається єдиним і незмінним джерелом усіх багатств, які потрібні людині для існування. Тому головний обов’язок кожної людини і всього суспільства в цілому – це дбайливе ставлення до природи, збереження представників рослинного і тваринного світу.

Зберегти природу, примножити її багатства – справа державної важливості. Тому й приймають у нашій державі закони на користь збереження природи. Важливу роль у цьому відіграють природоохоронні території. Це заповідники, національні парки й ботанічні сади, яких в Україні чимало. На цих територіях забороняється вести господарські роботи, полювати на тварин, збирати насіння й плоди рослин.

Сейчас всем хорошо известно, что без воды невозможно любой С проявление жизни. Это - самый ценный «минерал жизни», на судьбу,: он приходится до 90 процентов строения организма. Она обеспечивает физиологические, биохимические, химические процессы в организме всей живой природы на Земле.
Без воды не могут функционировать ни промышленность, ни сельское хозяйство. Но при этом вода должна соответствовать надлежащем качестве. Она имеет космическое, геологическое, климатическое, энергетическое, санитарно-гигиеническое, лечебное, эстетическое значение.
Каждое источник - это питательная кровь Земли. Все они неутомимые труженики: зеленюють и вечно омолаживают луга, поля, леса, восстанавливают ее щедровитисть. Не случайно говорят, что капля воды дороже бриллиант.
Не только полезные ископаемые исчерпываются, но и ресурсы СЗ питьевой воды существенно уменьшаются. Часто себя утешаем и обнадеживает, что запасы пресной воды возобновляются, и с питьевой водой далеко не все в порядке. Если не задумываешься, то кажется, что с этим даром природы вроде все в порядке, беспроблемно. На самом деле как это далеко от реальности! Сейчас дефицит воды - одна из глобальных проблем современности. Это прежде всего касается пресной воды. А еще цивилизация суток не всегда экономно их использует. К тому же в начале XX века на Земле жило около полутора миллиардов людей, а сейчас их уже более шесть миллиардов. Даже трудно себе представить все количество ежедневно потребляемой воды. Но и хозяйствования этой массы - людей никак нельзя назвать рациональным относительно пользования водными ресурсами. Это каждый хорошо знает по себе. Ресурсы пресной воды распределены на земной поверхности и в недрах Земли очень неравномерно. В одной части земного шара ^ люди страдают от наводнения, а в другой - от засухи. Уже сегодня в условиях постоянной нехватки воды живет не менее 1100000000 человек, а более 2 млрд регулярно испытывают «водный стресс». Решение проблемы дефицита пресной воды требует многочисленных научных разработок во многих областях науки. Уже к 2025 году почти половина населения Земли будет страдать от нехватки пресной воды, что приведет к массовой миграции из стран, недостаточно обеспеченных водой (в основном - развивающихся). Другие государства вынуждены будут решать чрезвычайно сложные вопросы: что, где и как делать, чтобы не «захлебнуться» потоком беженцев от водного дефицита. При обострении дефицита на мировом рынке торговать водой, как сегодня торгуют нефтью, невозможно из-за больших объемов потребления пресной воды.
Ученые прогнозируют: на мировом рынке ускоренно развиваться сектора. интенсификации водопользования, водозберигальни, водоефективни, водоохранные технологии.
Разве трудно понять, что наше отношение к водному дару должно стать камертоном чистоты в животворного сока Земли как Божьего дара! Возьмите эти слова как память на всю жизнь.