Розбір дієслова було б як частина мови​

Ось і закінчилася золота осінь, на зміну якій прийшла зима. Наш вчитель з праці запропонував кожному учневі зробити шпаківню і повісити її у своєму дворі. Повернуться птахи з вирію, а їх вже буде чекати затишна шпаківня. Всю зиму ми готувалися зустрічати птахів: виготовляли шпаківні різної форми і розмірів, використовуючи різні матеріали. Я вирішив зробити дерев'яну шпаківню. Для її виготовлення я взяв дошки, цвяхи, столярний клей, лінійку з олівцем, ножівку, молоток і фарбу. І робота закипіла! Два місяці я працював над своїм шедевром на уроках праці. Моя шпаківня вийшла невелика, але затишна і яскрава. В кінці зими ми з татом повісили її на старої акації. Тепер, коли я йду в школу, я бачу як в кожному дворі красуються шпаківні, зроблені учнями нашого класу. Вчитель праці запропонував нам подбати про тих птахів, які залишаються зимувати з нами. Тепер ми почали робити годівниці, щоб порадувати наших крилатих друзів пшоном, насінням і хлібними крихтами.

За останні роки у структурі українського суспільства відбулися докорінні зміни. У нашій країні Уявилися люди, яких прийнято називати бізнесменами. На щастя, період «дикого бізнесу» для нашої країни уже закінчився, тому все частіше ми замислюємось: яким повинен бути сучасний бізнесмен? Які І)иси мають бути йому властиві?

Мене дуже тішить той факт, що нашим сучасним бізнесменам є з кого брати приклад. Адже українська історія знає не лише великих промислових магнатів, але й бізнесменів-меценатів, патріотів, які ревно піклувались про долю свого народу, своєї країни. Безперечно, це були люди з багатим внутрішнім світом, щедрою душею. У своєму житті вони керувалися високими моральними принципами і громадянською свідомістю. Ці справжні українські патріоти відзначалися шляхетними намірами і прагненням робити добро, невтомно працювати на благо своєї держави. Гідними шхоплення є справи видатних українських меценатів — братів Терещенків, Василя Симиренка.

Приємно усвідомлювати, що традиції меценатства не занепали й у наш час. І сьогодні є такі ж чудові люди. Серед них— Петро Яцик, який зробив значні пожертвування у фонд видання «Енциклопедії українознавства». Саме ця людина запропонувала щороку проводити в Україні конкурс знавців української мови.

Варто згадати також Омеляна й Тетяну Антоновичів, які заснували доброчинну фундацію, що присуджує почесні премії в галузях україністики як у нашій країні, так і за кордоном. Вони є постійними інвесторами українознавчих дослідницьких програм.

Звичайно, не всі українські бізнесмени можуть зараз виділити значні кошти на розвиток науки, культури, освіти. Але кожному українському бізнесменові повинні бути притаманні такі риси, як порядність працьовитість, надійність