До ть будь ласка : з Українською мовою , ПОТРІБНО ЗРОБИТИ СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР РЕЧЕННЯ: 1. У лісі діти назбирали різноманітних грибів боровиків лисичок та підберезників. 2. З хати виходять і люди і дівчата і молодиці і чоловіки. 3. За тобою бандуристе чисте небо плаче .

Варіант 1

Настала осінь. На деревах пожовкли листочки. Скоро вони почнуть падати на землю.

Вчора ми гуляли з мамою осіннім парком. Там сонячно та тихо. Птахи вже не співають. Вони готуються відлітати у теплі краї.

Варіант 2

Першого осіннього дня ми пішли до школи. Стоять погожі днини. Кожен день я повертаюся зі школи та радію осінньому сонечку.

Скоро підуть осінні дощі. Стане холодно. Зараз на деревах листя золотавого кольору. Але скоро вонаj пожухне та опаде.

Варіант 3

Золота осінь розфарбувала в різні кольори дерева та кущі. Це жовтий, червоний, бордовий. І зелений колір теж залишився з літа. Я люблю гуляти в сонячні осінні дні.

Вранці вже холодно. Увечері теж можна змерзнути без теплої куртки. Дні стають коротшими.

Варіант 4

Подув осінній вітер. Пішли холодні дощі. Тепер сонечко надовго ховається від нас за хмарами. А коли виходить , то гріє слабенько.

Вечір настає все швидше. Я помічаю це кожного дня. Довгі осінні вечори я проводжу вдома з родиною.

Варіант 5

Холодна осінь за вікном. По віконному склу нескінченно стікають краплі дощу. Небо сіре та низьке. Цілими днями майже немає сонячного світла.

Іноді погода поліпшується. Тоді виходить сонце. Краплі дощу переливаються на жовтому осінньому листі.

Варіант 6

Восени зграї птахів сидять на проводах. Вони збираються летіти у теплі краї. Адже настали холоди. На вулиці хмарно та понуро.

Я бажаю перелітним птахам щасливої дороги. Нехай вони долетять до тепла та сонця. А я поспішаю зі школи додому. Там світло та затишно, коли на вулиці йде дощ.

Споконвіку любили українці калину, садили її біля ха­ти, в садку, над річкою і ставком. У калини гарний білий цвіт, пахучий, рясний. А ще зачаровують око ягоди калини. Стоїть кущ рум'яний увесь, аж го­рить. Як дівчина.

Калина- символ дівочої краси. Споконвіку любили українці червону калину. Садови- ли її коло хати, у садку, у лузі, над ставком, на узліссі.У калини білий цвіт, пахучий, рясний. А ще більше милують око ягоди калини. Калина -це символ рідної землі,отчого краю, батьківської хати. Існував звичай: біля щойно зведених осель у першу чергу садили калину. Існувала така легенда. Утік козак зі своєю милою, та ніде не міг знайти притулку.Після поне- вірянь і багатьох пригод обернувся він терном у полі, а дівчина — калиною.