Йду спокійно до лісу. Цвітіння чудового вересу вчувається в прекрасному ароматі повітря, у легкому подиху вітру, у веселкових барвах неба. На піщаних ґрунтах, де зовсім не цвіте ніяка квітка, владарює верес. Від його фіолетового цвітіння не сховатися ніде - ні в затінку дерева, ні на узліссі, ні в гущавині. Його маленькі привабливі ліхтарики мов просвердлюють тобі душу, входять у свідомість. Перед очима гейзери цвіту, фонтани холоднуватогарячого багаття, каскади райдужного сяйва.
Дикі бджоли добросовістно пораються на віддалених ділянках у глибинах, у пущах і запасаються нектаром на зимівлю. А свійські літунки господарюють на околицях, поспішають... Незабаром знову задощить, затуманить, натрусить листя, приб'є цвіт. І тоді верес буде і бляклий, і сірий, і нудний. Ні взятку з нього, ні вигляду!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Завдання «Редактор БАЛОВ Відредагувати речення. Пояснити вживання розділових знаків, визначити вид відокремленого члена. Приклад: Перед малюнками дітей, які були виставлені у залі, товпилися батьки. - Перед дитячими малюнками, виставленими у залі, товпилися батьки. (Виставленими - відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом, підкреслюємо хвилястою лінією) До мене підійшов брат мого товариша, який був капітаном футбольної команди. Обличчя наших футболістів, які були замурзані, з побитими колінами, світилися радістю. Поливаючи клумбу нагрітою на сонці водою, квіти гарно ростуть. Під′їжджаючи до лісу, несподівано вискочив вовк. Додивившись цікавий фільм, настав вечір.
Йду спокійно до лісу. Цвітіння чудового вересу вчувається в прекрасному ароматі повітря, у легкому подиху вітру, у веселкових барвах неба. На піщаних ґрунтах, де зовсім не цвіте ніяка квітка, владарює верес. Від його фіолетового цвітіння не сховатися ніде - ні в затінку дерева, ні на узліссі, ні в гущавині. Його маленькі привабливі ліхтарики мов просвердлюють тобі душу, входять у свідомість. Перед очима гейзери цвіту, фонтани холоднуватогарячого багаття, каскади райдужного сяйва.
Дикі бджоли добросовістно пораються на віддалених ділянках у глибинах, у пущах і запасаються нектаром на зимівлю. А свійські літунки господарюють на околицях, поспішають... Незабаром знову задощить, затуманить, натрусить листя, приб'є цвіт. І тоді верес буде і бляклий, і сірий, і нудний. Ні взятку з нього, ні вигляду!