Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки 1. Весна іде, радіє все усюди і темний ліс і пташечка і люди. (Б. Грінченко.) 2. Люблю стояти над Дніпром коли усе цвіте кругом сади долини й гори… (В. Сосюра.) 3.Треба в житті все любити гаряче і багато сонце дощі зернисті дороги в пилу траву! (В. Підпалий 4.Білим пухом тополиним все застелено довкола сад подвір’я шлях леваду. Пух біліє на ріці. (Є. Гуцало.) 5.Вранці сніг війнув із поля, й забіліло все навколо: і дорога, і гайок, і ставок, і наш каток. (М. Стельмах.)

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки

1. Весна іде, радіє все усюди і темний ліс, і пташечка, і люди.

(Б. Грінченко.)  2. Люблю стояти над Дніпром, коли усе цвіте

кругом, сади долини й гори… (В. Сосюра.) 3.Треба в житті все

любити гаряче і багато: сонце, дощі зернисті, дороги в пилу,

траву! (В. Підпалий). 4.Білим пухом тополиним все застелено

довкола:сад, подвір’я, шлях, леваду. Пух біліє на ріці. (Є.

Гуцало.) 5.Вранці сніг війнув із поля, й забіліло все навколо: і

дорога, і гайок, і ставок, і наш каток. (М. Стельмах.)

Одного сонячного ранку на території королівства мови трапився курйоз. Неждано-негадано з'явилися чужинці - дієприкметний та дієприслівник. Вони, б'ючи себе кулаками в груди, кричали, що прийшли в гості до своїх, до діда Дієслова та його дітей - сина Прикметника та онучки Обставини. Ті, в свою чергу, обурювалися, кажучи, що то нав'язана чужинцями думка і до цих диваків ніякого відношення не мають. Де ж таке бачено, щоб порядні прикметники та обставини відповідали ща якісь чужі запитання?! Пішли бідолашні на розсуд до королеви Граматики, ану ж, вона має знати відповідь у цій ливеій ситуації. Мудра правителька пояснила, що справді, колись давно у всіх потерпілих були спільні предки, тож вони є родичами. Присоромлені Дієслово, Прикметник та Обставина вибачилися, і навіть поступилися місцем у реченні. З тих пір Дієприкметник та Дієприслівник не зазнають поневірянь, та не всі народи їх прийняли, тому учні до цього часу роблять помилки. Та, чесно кажучи, то вже зовсім інша казка..

1.O земле, велетнів роди! (просте, спонукальне,окличне,односкладне,
поширене, ускладнене)
2.Хіба є хто на землі крилатіший за людину? (просте, питальне, двоскладне, поширене, ускладнене)
3.Добре нам мати на світі хорошого друга, друзів — ще краще. (складне,розповідне,неокличне,односкладне, поширене, неускладнене)
4.Треба слову ніжності додати, щоб уміло друзів пригортати.
(складне,розповідне,неокличне,односкладне,поширене,ускладнене)
5.Чи є слова, якими гоять рани?
(складне,питальне, односкладне, поширене, ускладнене)
6.Товариство не для користі вибираю, а для душі.
(просте, розповідне, неокличне, односкладне,   поширене, ускладнене)
7.Поміж людьми, як кажуть, добре й нам.
(просте, розповідне, неокличне, односкладне, двоскладне, поширене, ускладнене)
8.Колись мене назвав він братом, і слово це – як зірка у путі.
(складне,розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, ускладнене)