Поразки в бізнесі мають загартовувати й спонукати, мислити й навчатися есе

Попроси больше объяснений Следить Отметить нарушение Прпул 19.05.2014

ответ

ответ дан

maximlabinskyi

«Поразка це наука. Ніяка перемога так не вчить...»

Чи дійсно це так? Питання неоднозначне як саме життя, але ми все-ж спробуємо підійти до нього ближче, і якщо не ввійти до прекрасного замку істини, то принаймні зазирнути туди через напіввідчинені двері з чорного входу.

Насамперед хотів-би зазначити, що поразка завжди вказує на наявність проблеми і спонукає шукати шляхи її вирішення. Так, знаменитий винахідник Томас Едісон, коли йому радили припинити працювати над розробкою електролампочки, вказуючи на безліч невдалих експериментів, відповідав: «Я вже знайшов дуже багато неправильних в втілити свою ідею в життя, залишилось лише знайти один правильний». Та й взагалі, хто з нас, в ранньому дитинстві навчився ходити, не набивши гулю на лобі, або їздити на велосипеді, не поздиравши коліна й лікті? Ось так протягом всього життя, методом проб і поразок, і формуємо ми свої навики, свій характер, і взагалі себе як особистість, з кожною невдачею позбавляючись від чогось зайвого, подібно як скульптор, відсікаючи від грубого каменя шмоточок за шматочком, перетворює його на прекрасний і витончений витвір мистецтва.

Хотів-би також сказати, що навчання поразки болісне, проте дуже ефективне. Коли люди стають настільки саповпевненими, що не хочуть слухати жодного вчителя, саме поразка може змусити їх зупинитись, задуматись і піти правильним шляхом. Так було з героєм однієї з притч Ісуса Христа, записаної в Святому Письмі. Непутящий молодий юнак, що шукав лише задоволення для себе, забирає у ще живого батька свою долю спадщини і вирушає в далеку країну, аби повністю віддатись розвагам та насолодам. І лише прогулявши все, та залишившись без шматка хліба, він усвідомлює всю підлість свого вчинку і повертається до батька аби попросити прощення.

Попри все вищесказане, кожен з нас може привести чимало прикладів людей, котрих поразка зломала остаточно, і котрі вже так і не змогли піднятись. Виявляється, ця сувора вчителька далеко не завжди дає право на перездачу. Однак, як говорили древні: «Все, що мене не вбило, зробило мене сильнішим». Тому, якою важкою не була б невдача, головне – не занепадати духом, а брати правильні уроки і продовжувати йти в вперед.

Отож, підводячи висновок, скажемо, що поразка – добра наставниця, що терпеливо вказує на наші помилки, і змушує шукати шляхи їх подолання, але не забувайте: часом вона може бут занадто строгою і не завжди дає другий шанс, тож краще брати науку з інших джерел, і не доводити себе до того, щоб виправити могла тільки невдача. Якщо ж ви все таки потрапили до її суворої школи, то візьміть з неї все, що тільки можна, хоча б навіть для того, щоб не потрапляти туди знову.

Вишиванка- це сорочка яку носили з давніх давен. Вишита сорочка несе у собі багато чарівності і магії. Колись люди вірили що вишиванка відганяє злих духів та захищає від чар. Була така легенда, в одному селі маленька дівчинка захворіла на невідому хворобу. Її лікували різними ліками та нічого не допомагало. Одного дня повністю зневірена мати пішла до ворожки, і та їй сказала що дитину можна врятувати тільки одним Мати повинна вишити сорочку з добрим наміром. Так вона і зробила, через день дитина була здоровою. На сорочці є знаки які теж несуть у собі певне значення. У кожного з нас є вишиванка або вишиті рушники, можливо навіть старі, які передавались з покоління до покоління.
Вишиванка, це реліквія яку нам передали наші предки 

Слово "вишиванка" я розумію, як річ прикрашену за до давнього мистецтва вишивання нитками. Зазвичай вишивки здійснюються традиційними кольорами: червоним і чорним (інколи синім) на одязі та рушниках. Це дуже клопітка робота, яка вимагає великого терпіння і певних навичок. Вона високо цінується в народі і вважається за оберег, тому що  під час вишивання людина вкладає свою любов, добро, надію в маленькі візеруночки, які потім повинні оберігати її від зла та нещасть. Дуже пошириним звичаєм є дарувати вишитий рушник на весілля (під час вінчання ним зв"язують руки молодих для того, щоб доля їх не розсварила).