Скласти речення 1. Глядачі поспішали, бо 2. Глядачі поспішали : 3. Тепер я розумію : 4. Смартфон розрядився, так щои 5. Смартфон розрядився - 6. Якщо в кадрі багато деталей, 7. У кадрі багато деталей -

1. Глядачі поспішали, бо  вистава мала розпочатись з хвилини на хвилину.

2. Глядачі поспішали: вистава мала от-от розпочатись.

3. Тепер я розумію:  найбільше щастя у людини - це життя.

4. Смартфон розрядився, так що я мусив заховати його в кишеню і дивитись балет.

5. Смартфон розрядився -  я сховав його у кишеню і почав дивитись балет.

6. Якщо в кадрі багато деталей,  то сприйняття глядача буде набагато кращим.

7. У кадрі багато деталей - сприйняття глядача набагато краще.

Объяснение:

Відповідь:

Зараз у всьому світі є багато несправедливості та насильства. Я сподіваюся, що коли-небудь такий стан речей у суспільстві не буде тривати довго і з часом відбудуться зміни в кращу сторону.

Я хочу жити у суспільстві, де всі люди є небайдужими до чужого болю, а кожна людина постійно намагається докласти максимум зусиль для надання до тим, кому вона потрібна. Для кращої уяви розповім декілька історій зі свого власного життя. Волею випадку опинився одного разу я в невідомій місцевості без коштів. Звернувся по до до місцевого жителя, який дав мені гроші на проїзд і пригостив смачним чаєм. Пройшло вже багато років, але я до сих пір пам’ятаю його вчинок і дуже вдячний йому. Наступна ситуація напевно відома кожному.

Проходять люди по вулиці, і кожен в цей час думає про свої справи. Вони помічають лежачого на землі чоловіка і ігнорують його, вважаючи, що він бездомний або перебрав напередодні з алкоголем. Можливо, йому необхідно терміново надати медичну до Так ось я одного разу, ставши свідком такої ситуації, подзвонив з громадського телефону в швидку до Завжди слід мати на увазі, що завтра на місці цієї людини можемо опинитися саме ми чи наші рідні.

Надаючи до незнайомому чоловіку, ми робимо наше суспільство краще.

В ідеальному суспільстві всі заможні люди повинні займатися не примноженням свого капіталу, а прагнути працевлаштувати бідних і всіляко допомагати їм. У кожної людини повинен бути дах над головою, щоб він не поневірявся по підвалах і крамничках.

Пояснення:

Поснідавши, Гнат узяв сокиру і подався на двір.

Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям.

Сонце, мов здорова червона діжа, випливало з-за краю землі та обгорталось блискучими хмарками, що спалахнули від сонячного проміння, мов солома від вогню.

Гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати їх. Стук сокири по сухому дереву далеко котився в рожевому морозному повітрі…

Помивши посуду після обіду та поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч.

Біле шитво вкрило її коліна. Настя взялась до роботи та ще раз глянула на хату. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку. З білих стін дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками. Чепурний комин білів, аж сяяв. Долівка була гладенька та жовта, як віск. Веселий ранішній промінь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо.

Настя любила свою веселу, теплу хату. В сій маленькій хатині зазнала вона щастя.