Записати, розкриваючи дужки. З’ясувати правила написання не і ні з різними частинами мови. 1) Уламок рейки!.. Він був такий важкий, що іншим разом Хаєцький певно, (ні)защо його (не)підняв би. 2) Пройшовши наскрізь вуличку, він (Хома) (не)зустрів (ні)кого зі своїх. 3) — (Не)вже ми оце врятовані? І (ні)хто нас більше (не)ловитиме, (ні)хто (не)постріля? 4) Хомі (ні)ко- лилось, бій уже відгримів десь за містечко (О. Гончар 5) Він (не)ловив линів у озерах (ні)волоком, (ні)топчійкою, а яко(сь) (не)наче брав їх з води прямо руками. 6) — (Ні)чого у світі я так (не)люблю, як саджати що (не)будь у землю, щоб проізростало, — любила проказувати мати. 7) — Прямо, та й прямо, та й прямо, та й (ні)куди ж (не)звертайте! — гу- кав дід подорожньому. 8) (Ні)дід, (ні)ми (не)розуміли прочитаного, і це завжди хвилювало нас. 9) У хаті (ні)що (не)замикалось (О. Довженко)

1) нізащо; не підняв би

2) не зустрів; нікого

3) невже; не ловитиме; не постріля

4) ніколилось

5) не ловив; ні волоком; ні топчійкою; якось; неначе

6) нічого; не люблю; що-небудь

7) нікуди; не звертайте

8) ні дід; ні ми; не розуміли

9) ніщо; не замикалось

Объяснение:

Кілька років тому батько приніс додому щось маленьке, і потужне, це кошеня. Подивитися на нового члена сім'ї поспішили бабуся, матуся, молодша сестра. Всі вони почали клопотати про створення умов для цього переляканого живої істоти. Бабуся пожертвувала під підстилку свою маленьку подушечку, мати налила в блюдце молока, сестричка почала підбирати іграшки для кошеняти. Всім була робота. Згодом Васька (так назвали ми кота) вже гордо походжав по кімнаті, знайомлячись з новим житлом. Його сіре хутро з темними смужками на спині і на кінчиках вух переливалося в світлі лампи. Зелені круглі очі з подивом зупинялися на тому чи іншому предметі. І до всього треба було торкнутися кошеняті лапкою з гострими кігтями. Батько з посмішкою кинув на адресу тварин: «Нащадок нубійського кота». Виявляється, що в старовинному Єгипті кішки користувалася неабияким пошаною. П'ять тисяч років тому єгипетські фараони вивозили з Нубії - однієї з найдавніших країн Африки - котів. Поступово цих тварин стали обожнювати. За образу котів навіть могли стратити людину. З Єгипту нубійський кіт потрапив в Південно-Східну Азію, Південну Європу, Індію. Зустрівшись тут з лісовим диким котом, нубійський дав потомство, яке стало предками всіх сучасних свійських котів. Васька став уже дорослим. Він відчуває нашу любов і доброту, даруючи радість спілкування.

Кілька років тому батько приніс додому щось маленьке, і потужне, це кошеня. Подивитися на нового члена сім'ї поспішили бабуся, матуся, молодша сестра. Всі вони почали клопотати про створення умов для цього переляканого живої істоти. Бабуся пожертвувала під підстилку свою маленьку подушечку, мати налила в блюдце молока, сестричка почала підбирати іграшки для кошеняти. Всім була робота. Згодом Васька (так назвали ми кота) вже гордо походжав по кімнаті, знайомлячись з новим житлом. Його сіре хутро з темними смужками на спині і на кінчиках вух переливалося в світлі лампи. Зелені круглі очі з подивом зупинялися на тому чи іншому предметі. І до всього треба було торкнутися кошеняті лапкою з гострими кігтями. Батько з посмішкою кинув на адресу тварин: «Нащадок нубійського кота». Виявляється, що в старовинному Єгипті кішки користувалася неабияким пошаною. П'ять тисяч років тому єгипетські фараони вивозили з Нубії - однієї з найдавніших країн Африки - котів. Поступово цих тварин стали обожнювати. За образу котів навіть могли стратити людину. З Єгипту нубійський кіт потрапив в Південно-Східну Азію, Південну Європу, Індію. Зустрівшись тут з лісовим диким котом, нубійський дав потомство, яке стало предками всіх сучасних свійських котів. Васька став уже дорослим. Він відчуває нашу любов і доброту, даруючи радість спілкування.