Головна думка твору Сухомлинського, прогаєний день? Будь ласка)

Нещодавно на вулиці стояли кучугури снігу, дув холодний вітер, а дерева стояли голими. А тепер уже все зелено, цвіте й пахне. Це так непомітно відбувається! Ще вчора листочки й травичка були зовсім маленькі, а вже сьогодні через густе листя не розгледіти нічого з вікна. Фруктові дерева прикрашені білими та рожевими ароматними квітами, незабаром і бузок зацвіте.

Стільки дивного можна роздивитися довкола: галявину з жовтими кульбабами, божу корівку на смарагдовій травинці, чарівну веселку після весняного дощику. Навіть дощ радує навесні! Так приємно чути гучний гуркіт грому й засинати під колискову пісеньку дощу!

Безперечно, весна прекрасна, і дочекавшись її, так не хочеться вже відпускати. Але попереду літо, а воно не менш гарне й цікаве!

1. Радий та щасливий виліз він, із замету і став на снігу.

2. Ріка текла внизу одвічна і невпинна.

3. Цвіте земля, задивлена в свободу.

4. На затягнутому ряскою озерці ,білою ,зіркою розпустилась лілія.

5. Стомлені походом, суворі воїни не приглядалися до лісу.

6. Листя вимите рясним дощем, поблискувало на сонці.

7. Нема без кореня рослини ,а нас людей без Батьківщини.

8. Скроплений живлющою росою росток, пробився на безмежжі нив.

9. Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур'яні.

10.Досвітні огні переможні урочі, прорізали темряву ночі.

11.Невідомій нікому, я сідаю на лавку слухаю і дивлюся.

12.Город ровом обкопаний, дерева глиною замазані.

Заранее

Объяснение:

всё❤️