Твое л. вовА. С. Руданського, П. ЛАзовогоПочаткова і середніn giaвері тура у довідьI a s a dаlал. Гаіtо a tipas шуку, тому проввв аѕ dаrа yiѕ i orta as a se nexiaultaрела і шуках зааварa Kos as eniaewooC Pyreseea році у корела.Bropearsа у горе П. Гановер Itai ae genus say speeѕ ѕеrоpie​

Прислівник відповідає на питання де? як? коли? куди? якою мірою? 
Багато людей плутають прислівник і прикметник. мена прикметники і прислівники можуть мати подібне лексичне значення. Наприклад: легкий — легко; швидкий — швидко; вчорашній — вчора.Однак прикметники і прислівники — самостійні частини мови, що виконують в реченні різні функції і мають різні морфологічні характеристики. Їх аналіз дозволить уникнути складнощів у визначенні понять «прикметник» і «наречие», а також виявити відмітні особливості кожної з цих частин мови.

моя мама ніколи недозволить мені купити цю іграшку!я ніяк неможу зробити домашне завдання.василь мені не до смаку.я не зовсім зрозуміла цей матеріал.мені сидіти за ціею партою не високо ,а низько.моя сестра щоденно займаеться спортом.на роботи мій тато працює сумлінно.на уроках української мови я веду себе схвильовано.мені важко дається математіка.вчителя дохідливо пояснюють матеріал.

1.Мій друг занадто вразлива людина.
2.Так гарно на вулиці весною,все цвіте та пахне.
3.Моя бабуся ставиться до мами по-материнському.
4.Надзвичайно красиві були квіти в моєму саду.5. Щороку я відпочиваю на морі.
6.Здалеку до мене приїхали друзі.
7.Наперекір своїй мамі, я пішла гуляти.
8.Весело мені було гуляти в нашому дворі.9.Найдорожче , що в мене є — це ти .10.Нікуди не можу подітися від любові до тебе. ну как))