Визначте вид речень, використовуючи наступні абревіатури: ПР речення), ССР (складносурядне речення), СПР (складнопідрядне речення), БСР (безсполучникове речення), СР з різними видами зв’язку. 1) А в мене й досі при згадці про маленького білявого хлопчика пробігають по тілу мурашки й стає страшно-страшно. 2) Наша родина їздить до моря, аби насолодитися сонцем і водою. 3) Над заходом ще трохи ясніло, та притишене село вже обіймала дрімота. 4) Літо, розтрушуючи листя, скидало свої розкішні шати. 5) Була рання весна, і вечір так поетично зарожевив село, що юна душа не могла сидіти в хаті. 6) І тільки той, хто вірить в Бога, повірить і у себе теж.

1.ССР

2.СПР

3.ССР

4.ПР

5.СР з різними видами

6.СР з різними видами

Лісопарк - ліс- корінь, о -суфікс, парк - корінь, лісопарк - основа, нульовий корінь
лісний -  ліс- корінь, основа лісний,  
 лісник - ліс-корінь, ник-суфікс, основа - лісник, закінчення нульове
 лісок - ліс-корінь, ок-суфікс, нульове закінчення, лісок-основа.
лісистий - ліс-корінь, и-суфікс, с т - суфікси, ий - суфікс, закінчення нульове, лісистий-основа
лісовий - ліс-корінь, ов-суфікс, ий-суфікс, закін.нульове, лісовий-основа
лісовичок - ліс-корінь, ов, ич, ок - суфікси, закінч.нульове, лісовичок - основа
заліснення - за-префікс, ліс-корінь, с н е н н - суфікси, я-закінчення, залісненн -основа
лісознавство - ліс-корінь, о-суфікс, знав-корінь, с т в -суфікси, о -закінчення, лісознавств-основа
праліс - пра-префікс, ліс-корінь, праліс - основа, закінчення нульове
пролісок - про-префікс, ліс-корінь,ок-суф, пролісок-основа, закінчення нульове
перелісок - пере-префікс, ліс-корінь,ок-суф, перелісок-основа, закінчення нульове
полісся - по-префікс, ліс-корінь, с-суф, я - закінч, полісс-основа
лісництво - ліс-корнь, иц т в -суф, о-закінч, лісництв-основа
лісничий - ліс-корінь, нич ий - суфікси, лісничий - основа, закінч.нульове
лісочок - ліс - корінь, оч ок - суфікси, лісочок -основа, закінч.нульове
лісникувати - ліс-корінь, ник ув ат - суфікси, и-закінчення, лісникуват -основа
лісовоз - ліс-корінь, о-суфк, воз-корінь, основа-лісовоз, закінчення нульове

"В праці, тільки в праці справжнє щастя"
Старовинна мудрість говорить, що людина - творець свого щастя. З цим, мабуть, треба погодитись, тому що справжнє щастя - це передусім вміння прекрасно любити життя і людей. Щастя - це горде відчуття своєї вагомості в суспільстві, але, мабуть, чи не найважливіше - це вміння віддавати вся свої сили, своє душевне тепло, полум'я свого серця служінню людям. І саме така самовідданість, народжена високим гуманізмом, і робить людину щасливою. І все ж таки, де криється коріння справжнього щастя? Відповідь може бути одна: в праці. 

У свій час великий педагог А. С. Макаренко правильно говорив про важливість трудового виховання. Згадати хоча б його "безнадійних вихованців, які вже встигли побувати "на дні" суспільного життя. Здавалось, ніхто і ніщо не спроможний очистити їхні душі від бруду. Але благородні вчинки і безкорислива праця дала змогу радісно забриніти струнам у їхніх душах, повернути їх у русло чесного життя. Саме праця забезпечила їм щастя повноцінного життя. 

Відомі всі висловлювання Олександра Довженка: "Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї. Але найсвітліша краса її в труді". І ця глибока думка переконливо розкрита автором у його безсмертній "Поемі про море", де показано красу людини в праці. Глибоко філософськими словами закінчується цей твір: "Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті". 

Такий фінал твору, на мій погляд, глибоко символічний: він вказує на ті проблеми, які стоять перед молодим поколінням. 

Звеличити, збагатити людину, зробити її життя справді повноцінним і багатогранним може лише всесильна любов до інших людей. Такі високогуманні погляди і поривання здатна дарувати людині творча праця. 

Цей неперевершений героїзм, цю нездоланну силу і красу творчої праці нашого народу оспівано в кращих творах української літератури. Мимоволі згадуються невмирущі слова з поезії Павла Тичини: 

Усмішка в народу розцвітає. 
Кожен каже: й я свій труд несу! 
Відбудова! - труд переростає 
у красу. 

У цих нібито й простих словах криється глибокий філософський зміст. І дійсно, тільки в процесі чесної безкорисливої праці людина по-справжньому здатна зрозуміти красу життя, велич людського існування. Лише тоді вона зможе повністю оцінити все те прогресивне, що створило людство в ході свого розвитку ввійти в чарівний світ прекрасного, збагативши свою душу неоціненним скарбом. А з іншого боку, саме це усвідомлення своєї повноцінності, збагаченості робить людську працю творчою і чимось наближає до мистецтва. 

Але я гадаю, що будь-яка праця буде приносити людям користь, якщо людина обирає ту галузь праці, до якої вона більш за все здібна і яка здається більш корисною, а також таку, щоб її труд приносив якомога вагоміші результати. Для цього людині потрібні розум і знання. 

Саме ця думка, доведена самим життям, оригінально зазвучала в поетичній творчості М. Рильського (збірка "Троянди і виноград"). Автор впевнено говорить: 

У щастя людського два рівних є крила: 
Троянди й виноград, красиве і корисне. 

Улюбленій справі людина віддає всі сили, всю енергію, всі знання, ця справа буде виконуватися краще, віддача, як говорять, буде більшою. 

Отже, так і тільки таке життя можна назвати прекрасним. І лише в беззавітному служінні людству, в невтомній творчій праці кожний із нас зможе знайти справжнє людське щастя.