(У, В) росах (в, у) громах (у, в) з(и, е)лених буйнощах л(е, и)вад народився ранок. (В/У)весь край світився могутніми соняшниками що розв(е, и)рталися своїми тугими коронами для цвіту. Їхнє вбра(н, нн)я було густим пишним. Жовто/гаряче пряд(и, е)во на тлі темно/зеленого лис(тт, т)я вб(е, и)рало очі. З(и, е)мля ніби прагнула виявити най/більшу щедрість порадувати людей усім най/кращим що тільки може їм дати. Яка краса так і рвалося з вуст. Л(и, е)вади вабили яскраво/зеленою прохолодою бл(е, и)щали ставки ро(с, з)кинули пишні шатра верби. Біля ставка біліла калина. Важкі кетяги квітів звисали до самої води змагалися в красі у тихій задумі губили п(и, е)люстки й перешіптувалися з вітром.