Точно ніхто не знає. Так як чені до цих пір так і не дали відповіді на це питання.
Объяснение:
Основною вважається легенда, що нібито від імені його засновника Кия. Я абсолютно не проти цієї легенди, але мені вона видається найменш вірогідною. Достовірних відомостей про існування в VI столітті якогось Кия немає. Згадка про Кия в "Повісті временних літ" носить лише гіпотетичний характер: якщо є міста, які названі на честь їх засновників, то і Київ так само названий на честь його засновника князя Кия, але такого імені як "Кий" ніколи не існувало, так як ні в християнських, ні в язичницьких слов'янських святцях його немає. Можливо, що це не ім'я, а щось інше. Вчені намагаються з'ясувати це...
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1.Досить без/соромно фарисействувати з приводу двомовності в Україні. 2. У деяких інших країнах це пояснюється тим, що до їх складу ввійшли певні кантони, провінції, регіони разом зі своєю землею і своєю мовою. 3. А Україна створена лише за рахунок своїх земель вона ні/від/кого ні/чого не забирала. 4. Навпаки, частина наших земель на/лежить нині Росії, Білорусії, Польщі та іншим сусідам. 5. Тому єдиною державною мовою є мова корінної нації, яка створила нашу державу і дала їй назву - Україна.Пунктуаційну помилку допущено в реченні А першому Б другому В третьому Г п’ятому
Дієприкметники (виділені) та їх синтаксична роль
1. Mіж двома шпичастими горами було видно провалля,
/промите дощовою водою/ (Нечуй-Левицький).
(частина відокремленого означення, вираженого дієприкметниковим зворотом)
2. Хлопець замріяно слухав, /розглядаючи високі стожари палаючого заходу/ (М. Бажан).
(частина відокремленої обставини, вираженої дієприслівниковим зворотом)
3. Скоро проліски з-під снігу глянуть синіми очима, і повіє теплий вітер над pозкованим Дніпром (М. Рильський). (означення)
4. Тремтячі тіні ажурові, /розквітлий/, кидає каштан (М. Рильський).
(1 – означення, 2 - відокремлене означення)
5. Між пожовклими стернями лежить битий осінній шлях. (означення)
6. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини,
/налитої зеленим хлібом/ (М. Коцюбинський).
(частина відокремленого означення, вираженого дієприкметниковим зворотом)