Оксана Анна
?>

Хелп плісссдякую на перед​

Украинская мова

Ответы

maksimforyou20
Відповідь:Майбутнє нашої держави – це наше з вами майбутнє, тому не треба відноситись к цьому халатно і не замислюватись над цим. В нашому житті сьогодні багато недоліків. Треба щось робити з ними, а не бути просто гачем. Потрібно засуджувати їх, але, звичайно, цього замало. Кожен з нас повинен усвідомлювати свою значущість для країни, не бути байдужим. Можливо треба йти на майдан, як зараз роблять багато людей, і відстоювати свою точку зору, або організовувати страйки та писати в пресу, якщо нас щось не задовольняє, впевнена, це змусить верхи нашої країни звернути увагу на наші прохання: підняти зарплату, покращити умови життя . На мою думку, окрема людина зобов’язана прожити щасливе гідне життя. Бо, щоб, коли вона згадала все, їй було не соромно. Людина, як найрозумніше створіння зобов’язана дарувати все своє душевне тепло, незгасний вогник свого серця служінню людям. Тих, хто хоче тільки спокійного життя для себе, важко зрозуміти. Кожен з нас має бути духовно сильним і морально чистим, творити добро в країні, нехай воно буде навіть маленьким. Все починається з того, що треба запропонувати місце інваліду та старому в транспорті, припинити підлість, до в біді – роблячи ці маленькі вчинки ти вже зробиш користь людині., а значить і країні в цілому. Не можна відноситись байдуже до того, що відбувається навколо тебе. Треба робити все, щоб бути чесною, гідною людиною. Обов’язково треба шанувати батьків, вчителів і людей похилого віку, намагатись до друзям, добре поводитися з народами, які живуть в Україні. Для того, щоб Україна піднімалась, потрібно піклуватися про її зміцнення, любити і оберігати її незрівнянну природу. Можна посадити дерева та квіти, щоб природа країни була багатшою, можна очистити джерельце, щоб вода була чистіше. Будьмо корисними Україні, починаючи з малого, розвивай свої здібності і таланти, добре вчись, працюй так, ніби ти віддаєш частку свого хисту улюбленій справі. Необхідно вірити в світле майбутнє України. Адже ми – частка її майбутнього! Треба вірити в краще!

Пояснення:

abadaeva
Однієї
травневої
суботи
ми
з
однокласниками
зібрались
іти
до
лісу.
Плани
мали
грандіозні:
зварити кашу, насмажити
шашликів, а ще награтись і
набігатись досхочу. Аж ось нарешті
всі зібралися. Перевірили, чи все
взяли, і хутко рушили.
Сонячне проміння пестило нас,
зігріваючи уже по-справжньому.
Незрівнянні аромати дарувала
яскрава травнева зелень.
Зупинившись на улюбленому місці,
ми звично і швидко розвели
вогонь, а незабаром запах польової
каші уже розносився по галявині.
Посмакувавши кашею, хлопці
побігли грати у волейбол, за ними
попрямували й дівчата. Чаклувати
над шашликом залишився лише
Андрій — великий знавець і
любитель цієї справи.
Гра була чудовою, і Максим навіть
роззувся — аби легше було бігати.
Ось тут і сталася біда. Побігши в
кущі за м’ячем, Максим наступив
на уламок скла. Хлопець скрикнув
від пекучого болю, а за мить уся
шкарпетка була в крові. Першою
отямилася Марійка. Вона завжди
брала з собою ліки першої
необхідності. Швидко обливши рану
перекисом водню, туго затягла її
бинтом. Першу до було
надано, тепер необхідно було
терміново повертатись у місто.
Друзі обережно посадили Максима
на велосипед і доправили до
лікарні. Провідувати однокласника
прийшли всім гуртом. І назавжди
запам’ятали сумний урок, що бігати
без взуття не можна, а тим більше
бити й розкидати скло!

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Хелп плісссдякую на перед​
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

dpodstrel85
yana2211
Воздвиженская
Виктор Попова
uglichdeti
ПетровичЖивотовская1245
Украинська мова 6 класс улюблена икона
olma-nn477
Telenkovav
lawyer-2019
irinakiral
chermen40
olegmgu1
Энверович
Olesya
konstantin0112