Прочитайте подані словосполучення. Схарактеризуйте вжиті в них числівники за їх значенням та будовою. Дві тисячі будинків, восьмеро кошенят, півтораста ялинок, сто двадцять підручників, третя крамниця, мало цукерок, дев’яте травня, дві третіх студентів, одне відро, четверта пара, багато людей, три з половиною сотні, чимало цукру, дві тисячі десятий рік, кільканадцять присутніх, вісімсот сорок дерев.

Привіт,ти читав в газеті про конкурс "я патріот"?Ні ,а про що там?Про різних людей,які дійсно люблять свою рідну Батьківщину.Багато приймало участі?Чоловік 50 ,може й менше.Ого ,я думав число буде менше..Чому ти так вважав?Сьогодні дуже мало людей-патріотів,мало хто цікавиться історією рідно краю,звичаями,традиціями.Це дуже погано,ми українці повинні оберігати ,вивчати та цінувати свою землю,не зважаючи ні на що.Я повністю згіден з твоєю думкою,я намагатимуся робити все ,аби Україна була найкращою державою,ти зі мною?Звичайно.

     Одного недільного ранку до мене підійшов загадковий дідусь і таємниче спитав:
     -Хлопче, ти не  знаєш, де у вас в районі знаходиться таємна бібліотека?
      -Не знаю, та й навіть не чув про таку. А що там зберігають? – відповів я.
       -У давно минулі часи, коли Україна знаходилась під ворожою владою, книжки багатьох авторів були заборонені. Але кажуть, що десь у цьому районі містилась підпільна бібліотека. Добровольці самі таємно від влади друкували книги і розповсюджували їх серед охочих.
        -Дуже цікаво, дідусю. Я ніколи про таке не чув. Але, мабуть, вона вже давно знищена, - розчаровано промовив я.
        -Мабуть, що ти правий. Але я все ж таки пошукаю, - сказав дідусь і пішов.
        Завдяки цій цікавій ситуації спілкування я дізнався про те, що у нас в Україні існували таємничі бібліотеки.