1. Укажіть речення, у якому виділене слово є вставним: А. З високого причалу собаку було добре видно; Б. Здавалося глухий зрозумів би; В. Остання Митькова фраза прозвучала б навіть незрозуміло. 2. У якому реченні означення потрібно відокремити комами (розділові знаки пропущено) А. У переповненій залі на неї хлюпнула хвилююча легка музика. Б. Михайлик довго лежав на випаленій сонцем траві. В. Самотня похилена донизу тополя прощається з літом Г. Сади омиті музикою згадок ковтають пил міжселищних доріг. 3. У якому реченні немає відокремлених членів. А.У кімнату ллється повітря, напоєне пахощами літнього саду. Б. Народе мій, уже пора настала для щедрих зерен Правди і Добра. В. На долині, край лісу, висить синя імла. Г. Новела, на відміну від оповідання, більш напружена й динамічна. 4. Відокремлені означення (у тому числі й прикладки) містяться в реченнях. А. Заспівай, як кажуть, наостанку, щоб цвіла мелодія в устах. Б. Зіткана сонцем з добра і любові пісня – зажура моя чорноброва. В. Киваючи рясною головою, зелений ліс до сонця засміявся. Г. На лівобережжі, замість верб і чагарників, видно смуги темені. Д. Умитий сонцем, ген над берегами калиновим багаттям жеврів схід. 5. Кому треба поставити, якщо до частини "Люблю теплу весняну пору..." додати закінчення рядка А...ніжну, спокійну, прекрасну. ... і літні тихі дощі. Б і літні тихі дощі. В ...з її буйним цвітінням та нестримною радістю Г ...та її лагідні вечори.

господи если я это прочитаю то не удалю слово пацана или девки

Объяснение:

На одній лісовій галявині росла собі маленька жовта Кульбабка. До Кульбабки за смачним нектаром прилітали різні комашки: метелики, бджілки, джмелики. І Кульбабці дуже подобалось дивитися як вони літають високо в небі. „Ось би мені так колись політати, високо-високо, як метелик...” мріяла собі Кульбабка. А її сестрички квіточки тільки з неї сміялися: „Як же ти полетиш? Ти ж квітка, ми квіти не ходимо і не літаємо, а ростем, міцно тримаємось корінням до землі”. Та кульбабка не зважала і продовжувала мріяти...
А чутки про дивну мрію Кульбабки дійшли до лісової Феї. І лісова фея вирішила здійснити мрію кульбабки. Фея прилетіла до кульбабки, сіла на її ніжні жовті пелюсточки і запитала: „Чи це правда, Кульбабко, що ти мрієш літати?”. „Правда, – несміливо відповіла квіточка, – це моя найбільша мрія”. „Я можу здійснити твою мрію, – сказала лісова Фея, – але для того, щоб полетіти тобі доведеться спочатку померти...”. „Померти? Як це померти?”, здивувалась кульбабка. А лісова фея пояснила: „Твій гарний жовтий зів’яне, засохне, але на його місці розквітне нова квітка, біла і пухнаста, як твоя душа.” Кульбабка задумалась на хвилинку, а тоді відповіла: „Добре, я згідна”. 
І справді ще до вечора гарна жовта квітка зів’яла, але наступного дня кульбабка розквітнула новою квіткою: кругленькою, білою і пухнастою. А коли подув легенький вітерець, Кульбабка полетіла маленькими пушинками „Ой як гарно, я лечу-у-у-у...”, тішилась кульбабка, джмелі і метелики тільки дивувались. А там де падали білі пухнастики виростали нові кульбабки, які вміли літати. 

1)робити,стрімкий,шагати,розумний,балакати,рухливий.
2)Марія вплітає в коси красиві квіточки,доки Іван взяв косу и пішов косити траву в полі.
У Амстердамі є давньовічний замок,у якому я таємна кімната ,що закрита на замок уже понад 1000 років,досі ніхто там не був.
На нашій фермі є окремий склад для овочів та фруктів,в їхній склад входить дуже багато поживних речовин.
Моя мати завжди мені казала-"краще  мати пташку у руках ніж журавля у небі".
Всю дорогу мій ніс дуже сильно чухався,але через те що я ніс велику купу дрів мені довелось терпіти.
Мені завжди здавалося ,що сон це-тиша у ночі,яка не скінчається доки не зійде сонце.