Морфологічний розбір слова "мен нужна

«Слово о полку Ігоревім» (давньорус. Слово о плъку Игоревѣ), також «Слово про Ігорів похід», «Слово о полку Ігоревім, Ігоря, сина Святослава, внука Олега» — пам'ятка літератури стародавньої Русі, героїчна поема кінця XII ст, одна з найвідоміших пам'яток давньоруської літератури. В основі сюжету — невдалий похід руського новгород-сіверськогокнязя Ігоря Святославича на половців у 1185 році. «Слово» було написано в кінці XII століття, невдовзі після описуваної події (часто датується тим же 1185 роком, рідше 1-2 роками пізніше). Перейняте мотивами слов'янської народної поезії з елементами язичницької міфології, за своєю художньою мовою та літературною значущістю «Слово» стоїть у ряді найбільших досягнень середньовічного епосу.

Моя бабуся — справжня майстриня кулінарії. Якби в нашому місті проводився конкурс куховарів, то вона б обов'язково отримала перемогу. Найсмачнішою ба бусиною стравою є мій улюблений борщ, бо ставиться вона до його приготування відповідально.

А готує вона його так. Спочатку бере добрячий шматок м'яса і варить бульйон. У цей час чистить буряк, картоплю, цибулю, моркву. Потім у готовий киплячий бульйон бабуся опускає варитися картоплю. Робить це вона дуже вправно. Цибулю, моркву та буряк смажить на сковорідці. Пізніше, коли овочі підсмажилися, бабуся додає томат. Виходить чудова заправка для борщу. До готової картоплі додає капусту, вливає заправку. Лише потім нарізає дрібненько зелень і додає до страви. Нарешті, все готово. Можна їсти! Ми із сестрою вже тут як тут.

Яка смакота! Бабуся говорить, що після приготування борщ повинен трохи «настоятися», десь приблизно хвилин п'ятнадцять.

Я дуже люблю гати за цим процесом. Свою роботу бабуся супроводжує ще й українськими народними піснями. Тому й борщ у неї найсмачніший!Моя бабуся — справжня майстриня кулінарії. Якби в нашому місті проводився конкурс куховарів, то вона б обов'язково отримала перемогу. Найсмачнішою ба бусиною стравою є мій улюблений борщ, бо ставиться вона до його приготування відповідально.

А готує вона його так. Спочатку бере добрячий шматок м'яса і варить бульйон. У цей час чистить буряк, картоплю, цибулю, моркву. Потім у готовий киплячий бульйон бабуся опускає варитися картоплю. Робить це вона дуже вправно. Цибулю, моркву та буряк смажить на сковорідці. Пізніше, коли овочі підсмажилися, бабуся додає томат. Виходить чудова заправка для борщу. До готової картоплі додає капусту, вливає заправку. Лише потім нарізає дрібненько зелень і додає до страви. Нарешті, все готово. Можна їсти! Ми із сестрою вже тут як тут.

Яка смакота! Бабуся говорить, що після приготування борщ повинен трохи «настоятися», десь приблизно хвилин п'ятнадцять.

Я дуже люблю гати за цим процесом. Свою роботу бабуся супроводжує ще й українськими народними піснями. Тому й борщ у неї найсмачніший!