Укажіть речення, у якому відокремлене означення виражене дієприкметниковим зворотом. Розділові знаки пропущено. а) Застебнутий на всі гудзики він стояв справді як соняшник у цвіту б) Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав. в) Осяяні срібним промінням місячним в імлистій долині стояли широкі лани золотого жита та пшениці. г)А он старе Монастирище колись козацькеє село.

Объяснение:

б) Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав

Це велике щастя, що ми живемо на такій географічній широті, де маємо аж  чотири пори року – прекрасні та несхожі між собою. Усі вони дарують нам свою красу. Осінь вважається найпримхливішою, мабуть, через мінливість осінньої погоди. То світить нежарке сонечко, то накрапає сумний дощик, то стоять сірі похмурі дні, то дує сильний вітер…  Проте є в осені величава дозріла краса.

У вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. Спека минула. Стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати тихими вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.

Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.

А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…

 - Привіт.

 - Привіт.

 - Скажи, а чому ти зі мною спілкуєшся?

 - Ти дуже цікава людина та дотримуєшся культури мовлення.

 - Ти теж. Мене дуже приваблюють люди, які дотримуються певних етичних правил у своєму спілкуванні.

 - А як ти розумієш вислів "культура мовлення"?

 - Ну, це сукупність якостей, до я ких належать : точність, зрозумілість, виразність, правильність...

 - Так, а ще - чистота мови, багатство та різноманітність.

 - А який співрозмовник для тебе найкращий, він повинен дотримуватися лише культури мовлення?

 - Ні, ще - культури поведінки.

 - Так, я згодна з тобою. Це теж дуже важливо.

 - Культура спілкування формується багатьма поколіннями.

 - Тому кожен повинен не лише зберігти, а й примножити спадщину предків.