(НУЖЕН ПЕРЕСКАЗ Маруся Чурай Маруся Чурай народилася на Полтавщині в родині урядника полтавського полку Гордія Чурая. Батько був людиною чесною й хороброю, палко любив батьківщину і ненавидів ворогів. Він подався на Запорозьку Січ, пристав до козацтва. Потрапивши в бою в полон, був страчений у Варшаві. Пам’ятаючи про героїчну загибель Чурая, люди оточили його вдову та дочку теплотою й увагою. Цьому сприяла й обдарованість Марусі, яка, маючи чудовий голос, не тільки співала, а й складала пісні. До нас дійшов портрет дівчини, складений її сучасниками. Маруся мала палкі чорні очі, що горіли, як вогонь у кришталевій лампаді. Мала густі брови та довгі вії. Чоло в Марусі було круте, випукле. Вона мала дугоподібний, енергійний, з горбиком ніс. Голівку дівчини покривало розкішне чорне, як смола, волосся, заплетене в косу до колін. Маруся була тоненька, як струна, стан мала прямий, як свічка. Вважається, що Маруся Чурай могла бути авторкою близько двадцяти пісень, які стали народними. Пісні розповідають про її особисті переживання. Трагедія дівочої долі виспівала в прекрасній баладі «У неділю рано зілля копала». Розповідь про Марусю побудована в основному на народних переказах, у ній багато нез’ясованих питань. Не знайдено жодних архівних документів на підтвердження оспіваних у баладі фактів Марусиного життя. Ось чому Марусю. Чурай вважають особою напівлегендарною