Твір на тему 'Cлово в моєму житті' на 1.5 сторнки.

Я люблю наш старий парк. У ньому добре в будь-який час року, але особливо красиво тут восени. Я приходжу сюди помилуватися осінніми деревами і яскравими осінніми барвами. У парку тихо. Чути тільки, як шарудять під ногами опале листя. Нині тут господарює осінь. Кожного деревця вона подарувала свій неповторний наряд. Зовсім скоро почнеться прощальний карнавал – останній бал чарівниці-осені. До нього вже підготувалися тоненькі осинки – надягли свої червоні намиста з монетка- мі-листочками і тихенько побрязкують ними на вітрі. Готовий і красунчик клен. Його осіннє листя, мабуть, найкрасивіші: жовто-зелені, червоні, багряні. Ці величезні листя-зірки яскраво виділяються серед листя інших дерев. Їх і під ногами не можна не помітити: хочеться підняти їх і зібрати в палаючий чарівним вогнем букет. Берізки наділи скромні жовтенькі платтячка. Причепурилися і кущі глоду. Бордові грона їх ягід красиво виділяються на тлі червоно-зеленого листя. На Горобинка теж строкаті сукні. Але головне їх прикраса – оранжево-червоні грона стиглих ягід. І тільки тополі не здаються. Їх листя, звичайно, теж зіщулилася і тремтять на вітрі, але зараз вони так само зелені, як і влітку, і жовтіти, схоже, не поспішають. Ось-ось змахне осінь невидимою чарівною паличкою, і закрутиться у вихорі танцю листя. Дерева попрощаються зі своїми розкішними вбраннями, помахають безпорадними гілочками-руками, обурюватимуться, та нічого тут не поробиш! Доведеться вкладатися спати до весни.

1. На столі стояла філіжанка кави, від якої йшов неймовірний запах, що розходився по всій кімнаті.

2. Коли повертаєшся спогадами у минуле, відчуваєш, як серце збільшує кількість ударів.

3. Там де сходить сонце, завжди панує атмосфера, яку не можна ні з чим порівняти.

4. Я хочу ще раз побачити той пейзаж, який викликає бурхливі емоції, який змушує затамувати подих.

5. Дівчина раптово відчула нове надходження сил, що штовхає на нові подвиги, аби нарешті досягнути поставленої мети.

6. Він добре знає, як багато ховається за сказаним словом, і скільки важить для людини її обов’язок.