Схему і розділові знаки в реченні якось раптом зчах і зівяв рум'яний красень- вечір швидко густішали сутінки що невдовзі переросли в непроглядну темряву ночі

ответ и объяснение: студентське життя – один із найяскраівших етапів життя студентське життя зазвичай запам’ятовується як один із найяскравіших періодів у життєвій історії людини. чому? тому що, фактично, це перший самостійний досвід особистості. молода людина має навчитися планувати й продуктивно проживати свій день; взаємодіяти з великою кількістю поки що незнайомих людей; навчитися спілкуватися як зі студентами-одногрупниками, так і з професорами, академіками; розібратися, що таке лекції і семінари або просто «пари»; зрозуміти новий підхід до навчання. частині першокурсників доведеться навчитися жити в гуртожитках, потім їздити майже щотижня на вихідні додому, де ділитися з батьками й друзями враженнями про своє студентське життя, почуваючи себе абсолютно дорослими. все це почнеться тепер, коли ви стали студентами. все це і ще багато іншого. «місцевим» студентам не вдасться відчути студентське життя в повній мірі. проте вони легше адаптовуються до нового. для тих, хто здалеку, життєві зміни будуть кардинальними. початок студентського життя — це своєрідна криза в житті людини, тому, власне, ми і говоримо про адаптацію. будь-яка криза передбачає зміни в житті й звикання до цих змін. усі люди пристосовуються до таких перемін по-різному. одні — легко, деякі — з радістю і піднесенням, інші — з острахом і тривогою, а ще хтось — пригнічено та з депресією. все залежить від багатьох чинників і від наших особистісних характеристик. так, сангвінік і флегматик набагато легше пристосовуються до будь-яких ситуацій завдяки своєму темпераменту. саме тому меланхолік і холерик адаптуються важче. тільки перший буде мати глибокі внутрішні переживання, тривоги, а другий — демонструвати зовнішню конфліктність, невдоволеність, агресію. багато залежить від того, інтроверт людина чи екстраверт. та, наперекір «слабким» місцям темпераментів, вони всі мають свої переваги. меланхолік — чутливий, глибокий, романтичний; флегматик — спокійний, сильний, врівноважений; холерик — емоційний, рухливий, активний; сангвінік — упевнений, рішучий, наполегливий. також особливості адаптації людини залежать від її базової довіри чи недовіри до світу. вона формується в дуже ранньому віці, але має вплив на все подальше життя людини. якщо людина довіряє світу, вона впевнена в собі, у своїх силах, у неї адекватна або трішки завищена самооцінка, вона комунікабельна, відкрита, легка, їй часто щастить і вона впевнена, що цей світ створений для неї. із таким настроєм людині буде багато чого вдаватися. якщо ж базову довіру свого часу не сформовано, людина буде невпевненою, тривожною, настороженою, із заниженою самооцінкою, з недовірою і до людей, і до світу. тоді, звичайно, все буде відбуватися важче і складніше. але все завжди можна змінити: і в собі, і в своєму і. саме студентське життя дає можливості відкрити і зрозуміти себе, своє я, створити нову життєву філософію. це період, коли ви будете визначати для себе улюблені дисципліни і навпаки. те ж саме буде і з викладачами. будуть «пари», на котрі ви будете прокидатися зранку залюбки, а будуть ті, які вам хотітиметься прогуляти. і це також своєрідний психологічний процес адаптації, бо ви будете прислухатися до себе, до своїх відчуттів і звикати до їхніх нових проявів. це буде період самодисципліни, саморегуляції, самоконтролю, самовизначення. все «само-», бо почалося справжнє самостійне життя. це також час «нової» дружби — часто справжньої. саме однокурсники згодом стають свідками на ваших весіллях, хрещеними ваших дітей; з ними започатковуються нові проекти тривалістю в життя, створюються бізнес-партнерства тощо. звісно, потрібно пам’ятати про те, що це прекрасний вік і для закоханості, і для створення сім’ї. статистика говорить, що шлюби, взяті в молодому віці, є найміцнішими. очевидно тому, що ті пари, котрі переживають студентські роки разом, не бояться вже ніяких життєвих викликів і успішно їх долають. отже, крім навчання, інтелектуального й духовного розвитку доцільно залишати час і для особистого життя. із власного багаторічного досвіду можу сказати, що на першому курсі дуже багато студентів беруть для рефератів тему «депресія», хоча її в переліку тем немає, це повністю їхня ініціатива. зате на третьому курсі майже завжди домінують теми про закоханість, види любові та почуття. природа бере своє. усе розвивається так, як і має бути. тим паче, що і депресію ми розглядаємо з позитивного боку, як період, коли накопичується енергія несвідомого. енергія, котра потім трансформується у кохання. і це прекрасно.

Сочинение-описание местностиМир, в котором я живу, - прекрасный. Он бесподобно красивый, изысканный и изящный. Влюбиться в его совершенную красоту можно с первого взгляда, с первой птички, которую встретишь на своем пути. Как на меня, особенно заметной эта красота становится именно весной, она приобретает какой-то нежности и женственности, которая просто завораживает и остается в твоем сердце на долгие-долгие годы.
Я люблю наблюдать за тем, что происходит вокруг меня. Сегодня я проснулась от того, что в мое окно ярко светило весеннее солнышко, оно переливалось, перекрашивала стены комнаты в разные цвета, дарило радость и тепло. Такой утренний подарок заставил меня быстренько выбежать на улицу и наконец, насладиться этим чудесным днем, настоящей сказкой, созданной самой природой. Я живу в обыкновенном частном доме на улице, где полно таких же похожих между собой небольших, аккуратных домиков. Но весна все меняет. Моя улица сейчас выглядит как кадр из волшебного мультфильма, в котором описывается вымышленный мир. Вокруг все начинает цвести: молодые абрикосы уже демонстрируют свои первые розово-беленькие цветочки, на яблонях и вишнях уже появляются зеленые почки, которые вот-вот превратятся в зеленые листочки, у окон уже распускаются тюльпанчики, и кое-где еще до сих пор можно найти маленькие подснежники. Красота сейчас повсюду. Неприметные до этого домики сейчас только дополняют, удачно вписываются в общую картину, они уже не кажутся такими серыми и бесцветными, хотя именно такими были только несколько дней назад. 
Находиться сейчас на свежем воздухе - это просто мечта. Я в восторге от зеленой травки; от детей, которые постоянно суетятся и придумывают себе все новые развлечения; от птичек, которые придают здешней природе еще большего количества разнообразных цветов и красок. Стою я на улице, а меня окружают благоухающие цветы, зеленые деревья, всевозможные травы и певучие звуки птичек. Стою и удивляюсь, как в один момент серый квартал сумел настолько измениться, улучшить свой внешний вид. Поражает еще и то, что люди вокруг начали убирать мусор, приводить свои избушки в порядок. Поэтому теперь вокруг чисто и ухоженно, что просто не может не радовать меня.
Еще я хочу описать реку, которая недалеко находиться от моего дома. Зимой она становится для всех детей катком, а летом - самым любимым местом для отдыха. В этот период года чистый берег - это место, где можно уединиться, почувствовать природу, побыть наедине со своими мыслями. Сейчас там тоже невероятная красота: кто-то неравнодушный построил игровую площадку, поставил несколько скамеек для удобства, скосил лишнюю травку. Находиться возле реки - это огромное наслаждение, поэтому, я и считаю, что это место является одним из лучших в моем городе, моим личным тайником и даже каким-то определенным собственным достоянием.
Итак, я люблю свою улицу, люблю то место, в котором живу. Оно самое родное и лучшее. Все, что окружает меня здесь, стало дорогим: и люди, которые каждый день здороваются со мной и улыбаются в ответ, и деревья шепчут свои сказки на ушко птичкам, которые прилетают к ним в гости, и цветы, которые наполняют воздух новыми, очень приятными ароматами. Я благодарна тому, что весна пришла на мою улицу и принесла сюда вместе с собой тепло, радость и неповторимую красоту.