Описати будь-який куточок природи в художньому стилі на основі особистих вражень (обсяг на сторінку, півтора) . ІВ

ответ: Кожне літо я з батьками відвідую Карпати. Карпатські села, ліси – мій улюблений куточок. Зазвичай ми живемо у місцевих жителів і близько двох тижнів насолоджуємося свіжим повітрям. Карпати це чарівне місця для усіх членів сімї! Ліс вражає своєю могутністю. Кожне з дерев дуже високе та величне. Ліс темний та таємничий. В ньому є гарні річки. Вони напрочуд холодні, вода в них по-справжньому крижана.

  Але найдужче причаровують мене гори. Коли ти сходиш на вершину, то, здається, весь світ як на долоньці. Видно інші верхівки гір, села, що залишились знизу, безкрайнє небо. Це вражає. Мені здається, що Карпати не зможуть нікого залишити байдужими. Адже величність природи Карпат зцілює та надихає кожного, хто відвідає ці краї.

Кожному з вас, я рекомендую відвідати Карпати! Я точно знаю що ви будете задоволенні!

Объяснение:

У світі є дуже багато різних родин та батьків. Є, на жаль, батьки, яким не подобаються їхні діти, і вони їх виганяють на вулицю. Але більшість добрі, вони життя можуть віддати заради своєї дитини. 

У мене теж є батьки, і вони добрі. Вони працюють, не покладаючи рук. Мама прибирає квартиру, готує різні страви, виконує дуже багато іншої роботи. Недарма кажуть: "Жіноча робота ніколи не скінчиться". Це, звісно, правильна думка. Тато — головний у нашій сім'ї — забезпечує нас усім: купує одяг, продукти, постійно працює на різних роботах, аби нам нічого не бракувало.

Я вважаю, шо кожна дитина повинна допомагати своїм батькам тому, що батьки не встигають зробити все, що потрібно. Я допомагаю своїм батькам прати, прибирати в квартирі, поливати квіти, ходити до магазину

Одного разу мені на день народження купили велосипед.

Але я міг кататися тільки у себе на подвірьї,тому-що недалеко була дорога і мені не дозволяли батьки виїзджати на вулицю кататися з друзями

І тоді я  задумався про те як було би добре якщо б зникли машини і я міг би спокійно їздити по дорогах і нічого не боятися

Мені батьки багато розповідали що траплялися нещастні випадки з дітьки які їздили на велосипедах і їх збивала машина,але я тоді придумав ось що

У нас недалеко був зарослий великий маєток

Я попросив батьків щоб вони зробили там вело-трассу але батьки не погоджувалися бо казали що це надто дорого.Тоді ми з батьками вірішили долучити інших батьків,людей і назбирати кошти.

Ви не повірите але рівно через півтора роки  назбирали сумму дуже велику і сталося так що нам вистачило на побудування вело-трасси або по іншому вело майданчика