1 .Немає лексичної помилки в рядкуА жодного разу, молода юнка Б образив мимоволі, приймати участьВ розпочати збори, безглуздий абсурд Г ставити питання, поводитися ввічливоД передовий авангард, вимкнути електрику2 .За алфавітом записано всі слова рядкаА вантаж, ватний, Валерій, віра Б десяток, діалог, династія, дочкаВ карий, капітан, капуста, касир Г пауза, пейзаж, педаль, попілД габарити, гавкати, дорога, досвід3 . Неправильною є відмінкова форма числівника в рядкуА Р.в. шістсот п’ятдесяти семи Б Д. в. шестистам п’ятдесяти семиВ Зн.в. шістсот п’ятдесят сім Г Ор. В. шістьмастами п’ятдесятьма сьомаД М.в. (на) шестистах п’ятдесяти семи​

1Б

2Д

3В

Объяснение:

Я дуже довго вмовляв своїх батьків, щоб ті подарували мені цуценятко. І ось нарешті одного дня, коли я прийшов зі школи мене очікувала несподіванка: біля моєї кімнати стояла коробка з якої визирав мій маленький друг, він дивився на мене ще переляканими очима, але коли я підійшов і взяв його на руки його напруга зникла і він почав мене лизькати. Я був неймовірно радий цьому руденькому диву! 

 Він був ще зовсім маленьким. На його лапках були білі носочки, а сам він був руденьким, навіть трохи схожим на лисенятко. Я вирішив назвати його  Шириком, бо був він дуже кудлатим і маленьким, як м"якенький шарик.  

 З того моменту я цілком щасливий, бо в мене з"явився справжній друг та товарищ, з яким я ходжу гуляти, ми навіть уроки робимо разом. Я за ним сам доглядою, тому батьків не доводиться обтяжувати ціма клопотами, я їм дуже вдячний. 

Одно из красивейших мест в Харькове - сад имени Т. Г. Шевченко. Это старый зеленый массив, расположенный в самом центре города. Идешь по Сумской к Оперному театру и невольно останавливаешься возле прекрасного памятника, который является главным украшением сада. Это памятник великому сыну украинского народа Т. Г. Шевченко. Внимательно разглядывая знакомое великолепное сооружение, всякий раз открываешь для себя что-то новое и восхищаешься творением талантливого архитектора И. Лангбарда и замечательного скульптора М. Манизера. 
      Памятник состоит из нескольких скульптурных групп, связанных общим замыслом - показать воспетую Кобзарем борьбу украинского народа за свое освобождение. Скульптуры поднимаются серпантином вокруг фигуры Т. Г. Шевченко снизу вверх. Мы видим крепостную крестьянку, прижимающую к груди ребенка, крестьян с косами. Выразительны фигуры крепостного с тяжелым жерновом на плечах и старого солдата. За ними идут красноармеец, крестьянин, студентка и рабочий, крепко сжимающий флаг в поднятой руке. А на трехгранном пилоне - бронзовая фигура поэта. Он стоит, чуть склонив голову, будто приостановился на мгновение. Взгляд его суров, губы плотно сжаты, брови нахмурены. Мне кажется, Шевченко смотрит на нас, на то, как мы живем, и осуждает за что-то. А все мысли его - об Украине... 
      Я горжусь тем, что в моем родном городе есть такой замечательный памятник, который можно назвать "душой", визитной карточкой Харькова.