Розкрийте дужки, вставте букви, розставте розділові Конячина ледве тягла воза у багнюці. Шевченко промок (до)нитки. Ще в дорозі його морозило а коли (над)вечір прибув у В(' ь)юнище відчув себе зовсім хворим. Дов…лося зляг(х)ти у ліжко в чужій хаті. Про хворобу Т(т)араса Г(г)ригоровича дізнався його приятель лікар К(к)озачковський і негайно п..р..віз поета до себе в П(п)ереяслав. У н..ого виявилося запален(н)я легенів. Від ціє(е)ї хвороби в ті часи (не)багато видужувало.

Конячина ледве тягла воза у багнюці. Шевченко промок до нитки.

Ще в дорозі його морозило, а коли надвечір прибув у В'ьюнище, відчув себе зовсім хворим. Довелося злягти у ліжко в чужій хаті.

Про хворобу Тараса Григоровича дізнався його приятель лікар Козачковський, і негайно перевіз поета до себе в Переяслав. У нього виявилося запалення легенів. Від цієї хвороби, в ті часи, небагато видужувало.

1.
Вересень уже запалив осінні вогнища в лісах і діюровах
Вересень- це підмет.Вересень(що зробив?)запалив(запалив-присудок).Запалив(коли?)уже(підкреслюється як обставина,тобто штрих-пунктиром).Запалив(що?)вогнище(підкреслюється додатком,тобто пунктиром)Вогнища(які?)осінні(підкреслюється означенням,тобто хвилястою лінією).Запалив(де? в лісах,дібровах(підкреслюється обставиною,тобто штрих-пунктиром).Оце все,що я написала це тільки підкресліть у реченні.
Розбір першого речення.
Речення просте,розповідне,неокличне,двоскладне,поширене,повне,ускладнене однорідними обставинами.
2.А за вікном сніги летять лапті.
Лапті(що роблять?)летять(лапті-підмет,підкреслюється однією лінією)(летять-присудок,двома лініями).Сніги(де?)за вікном(сніги-підмет,за вікном-обставина.
Розбір другого речення.
Речення просте,розповідне,неокличне,двоскладне,поширене,повне.

Звичайно зміниться! Я не маю в цьому жодного сумніву.
Візьміть будь-який підручник з історії і подивіться, в будь- яку епоху приділялася увага мистецтву, літературі, поезії. Наскільки важливо мати можливість читати вірші, що підіймають бойовий дух у час воєнних дій. Скільки письменників, констатуючих правду життя у своїх віршах, живуть в нашій пам'яті досьогодні? Не мало…В цих віршах - наша історія! А кохання, дружба, відношення у сім'ї; любов до природи, повага та багато інших важливих людських рис- виховують в нас саме : поезія, мистецтво, література. І звичайно наше повсякденне життя зміниться, якщо все це зникне. Ми не будемо мати можливості пережити емоції від прочитаного роману, вірша, або проглянутої вистави, тим самим, позабавлюсь себе, можливістю подивитись на ситуацію під іншим кутом, можливістю мріяти, можливістю насолоджуватись.
Я не пам'ятаю жодного твердження, яке б вказувало на те, що література шкодить людині, поезія її обездушує, а театральні вистави роблять нелюдяною: все це - несинітниці. Людина не зможе без художнього розвитку, і можливості робити внесок в ці самі "сфери" духовного виховання, внутрішнього росту , самовдосконалення.