Скласти речення зі словом кінець так, щоб у першому воно було б іменником, а в другому прийменником. Зробити синтаксичний розбір цих речень дуже потрібно​

     ім.           дієсл.  спол. ім.        ім. част. прийм. ім.

Мольфари кажуть, що кінець світу не    за   горами.

          _ . _ . _ . _ . _ . _

Речення розповідне, неокличне, складнопідрядне, скл. з 2 частин:

1 ч - двоскл., непошир., повне, неускладн.

2 ч - двоскл., неповне, пошир, неускладн.

ім.  прийм.  ім.      дієсл.    прийм.    ім. спол. дієсл.    дієсл.

Петро з Марією посідали кінець стола і почали розмовляти.

_ . _ . _ . _ . _  

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскл., пошир., повне, неускладн.

Объяснение:

"Бачити несправедливість і мовчати - це значить самому приймати участь в ній!"

-Ти ба,Сергію,здається,вчителька помилилась із твоєю оцінкою!

-Чому ти так вважаєш?

-Поглянь на наші відповіді,ми ж писали перший вариант,так?

-Так,а що не так?

-Поглянь!У дванадцятому запитанні у нас обох відповідь "В",так?

-Дивно,чому у тебе відповідь зарахована вірною,а в мене - ні?

-Прикро,але давай підійдемо до вчительки й запитаємо?

-А якщо відповідь "В" є справді невірною й тобі знизять оцінку теж?

-Нічого страшного,Сергію!

Читач знайомиться зі Старцевим, коли той був «тільки що призначений сільським лікарем і оселився в Дялиже, в дев'яти верстах від С.», міста, де жили Туркини. Очевидно, головний герой до цього моменту як тільки закінчив медичний інститут (або училище). Не менш очевидно, що молодий Старцев - хороший лікар: можливо, йому не вистачає досвіду, але це людина старанний, захоплений своєю справою, відповідальний. Такий висновок можна зробити з того, що після першого відвідування Туркіна у Старцева «в лікарні було дуже багато роботи, і він ніяк не міг вибрати вільного години. Минуло більше року таким чином в працях і самотність ». Більш того, вже повернувшись з консерваторії, Котик нагадує головному герою: «Ви так любили говорити про свою лікарні». І ще деталь: познайомившись з туркині, Старцев говорив з ним «про погоду, про театр, про холеру», а холера в ті роки була справжнім бичем: вона викликала епідемії, у хворих виникало безліч ускладнень, а іноді зараження призводило до летального результату. Щоб працювати з такими пацієнтами, потрібно бути по-справжньому самовідданою людиною.