Я -народилася в Україні. Ця держава вільна і незалежна, а ще донедавна вона була складовою великої держави - Радянського Союзу. Я не знаю, як було жити у тій державі, але я твердо впевнений, що краще мати невелику, але власну Батьківщину.
Історичні корені Україні сягають давніх часів. На наш народ відомий свою неподоланністю та незнищенністю, великою і могутньою державою - Київською Руссю; Запорозькою Січчю.
Я гордий, що живу у цій країні. Вона ще молода, але ініціативна, вона має розумних синів, які піднімуть її.
Наше суспільство потребує громадянина освіченого, активного, який вміє жити і працювати в умовах демократизації, в обстановці зростаючої і економічної відповідальності, який уміє встановлювати контакти з іншими людьми, орієнтуватися в ситуаціях, що склалися, швидко адаптуватися до нових умов.
Найважливішою складовою громадянської свідомості є моральність особистості. Це такі гуманістичні риси, як єдність національних і загальнолюдських цінностей: доброта, увага, чуйність, милосердя, толерантність, совість, чесність, повага, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, терпимість до людей, повага і любов до своїх батьків, роду. Названі якості визначають культуру поведінки особистості.
Культура поведінки виражає, з одного боку, моральні вимоги суспільства, закріплені в нормах, принципах, ідеалах закону, а з іншого - засвоєння положень, що спрямовують, регулюють і контролюють вчинки та дії людини.
Вибір України пов'язаний з демократичними орієнтирами, ми повинні мати чіткі уявлення про наші обов'язки та права, знати суть громадянського суспільства, його специфічні риси, закономірності розвитку.
На мою думку, дуже важливо, щоб кожен розумів необхідність праці, трудової активності, ініціативи, підприємництва. Важливо, щоб держава надавала підтримку нам, молодим, допомагала реалізувати наші мрії. Ми готові до соціальної творчості як умови соціальної адаптації, до конкуренції й самореалізації в ринкових відносинах.
Маємо надію сприяти захисту усіх верств населення, розвиткові соціальних програм, захисту дитинства. Треба створити такі умови, щоб кожна дитинка посміхалася не лише на свята, але постійно, щодня.
Ніхто краще не зрозуміє один одного, ніж мати і дитина. Тож ми - діти України, її надія і майбутнє, будемо будувати демократичну, економічно розвинену державу. У на все попереду, нас чекають великі звершення.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1. Звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено) А Ти виростала квітла й наливалась і втілилась в медвяний виноград. Б Ні ти не вмреш ти щастя поховаєш під білим покривом несправджених надій. В Квітки цвітуть і золотом багряним немов огнем долина пройнялась. Г Мріє та ж ми вже навік попрощалися. 2. Поширене звертання є в реченні (розділові знаки пропущено) А Мамо я так довго мандрував, що ясени мене не впізнають.. Б Ти Батьківщино вчила мене жити, дбайливо підпираючи плечем. В Ой летіть вітри буйні зашуміть калиновим гіллям край вікна, розбудіть матір шелестом поривним. Г Ти знаєш сестро як блакитна нічка бентежить серце, думку пориває? 3. Вставним словом ускладнено речення (розділові знаки пропущено) А Іван метушився бігав без потреби з одного місця на друге шелестів сухим бадиллям трощив його і складав на купу. Б Найперші вірші тримаються в таємниці навіть од найближчих людей. В Розлючений дядько виривав дитячі клунки й висипав колоски на стерню. Г Повітря в горах дуже прозове отже і видимість тут стала набагато краща ніж на рівнині.. 4. НІКОЛИ НЕ БУВАЄ вставним слово А щоправда Б по-перше В мабуть Г принаймні 5. Правильно розставлено розділові знаки в реченні А Цієї нової характеристики ти від мене, мабуть, не сподівався почути? Б Отже зробіть мені милість і посидьте поруч. В На мій погляд вона все-таки цікава жінка. Г Очі знаєш найлютіший ворог усякого прогресу.