6. Вкажіть рядок, у якому всі частки модальні.А) Лишень, саме, ні, так, таки.Б) Годі, майже, нехай, тільки, невже.В) Навіть, тільки, аякже, аж, лише.Г) Невже, чи, майже, трохи, хоча.7. Вкажіть, у якому рядку всі слова – вигуки.А) О, ой, алло, вибачте, майже.Б) Фе, до побачення, вйо, вйокати, ух.В) Хі-хі, гайда, нумо, давай, фу.Г) Ех, ох, гов, здрастуйте, вибачте.8. Запишіть частки, знімаючи риски.Де/коли, казна/де, аби/хто, коли/сь, скинь/но, буд/ як, як/от, так/то, хтозна/коли, такі/но, сядь/бо, взяв/таки, ще/й, зроби/ж, якби/то, отакий/то, таки/заспівав, все/таки, будь/коли, де/небудь, прийшов/би, хоч/би, колись/то, все/ж/таки.9.Запишіть частки, знімаючи риски.Не/міг, не/щастя, не/веселий, не/читаючи, не/виправлена помилка, не/кричав, не/виконана вчасно робота, не/дбалий, не/вірив, не/досипати, не/продумана тема, не/активний, не/хотя, не/виконаний план, не/зважай, ні/який, ні/звідки, ні/від/кого, ні/за/чим, ні/коли, ані/трохи, ні/про/що, ані/телень, ні/чийому/​

угу

Объяснение:

Білмеймін тусинбедим

Світ зміниться. Не світитиме уже яскраво сонце і якщо раптом комусь здасться, що крізь сірі хмари пробиваються  сонячні промінні, то це ілюзія, адже це не що інше, як світло від прожекторів.  Більше не побачимо ми голубого неба, але й споглядати на сіре небо, яким воно  буде,  стане розкішшю, яку можуть дозволити собі лиш люди, що живуть на самих вершинах багатоповерхівках, для інших - недоступно. Із низу видно лиш дуже високі будинки. Вони всі сірі і одинакові. Архітектори б хотіли будувати їх красивими та оригінальними, але задля економії простору вони були змушенні побудувати їх як одноманітні кам'яні коробки. Знаходитися в місті нестерпно, навкруг сморід й до жаху спекотне повітря. Поодинокі люди, яких рідко побачиш посеред вулиці, ходитмуть в медичних масках. Це ілюзія, вона їх більше не здатна захищати від токсичного повітря, але так спокійніше. Ти повернешся додому, після років розлуки. Побачиш свій дім і не впізнаєш уже його.  Про те, що це він, можна  буде здогадатися  лиш через вказівку Джі Пі еС. Після того, як зайдеш у будинок, то направишся на  мінус шостий поверх, ти знатимеш де це, адже жив у точнісінько такому самому будинку, власне кажучи, в цьому світі  всі будинки  точнісінько  такі ж.  Стук у двері, ти удома. Даремно, що світ розвалюватиметься  й кричатиме в агонії, ти вдома і це головне.

Всім нам не раз доводилося бувати у лісі, відчувати весь цей аромат столітніх сосен, та дубів, чути стук дятла, кукування зозулі, пташиний спів, збирати запашні гриби... Вся ця краса так і заманює до себе, вдихає в нас нове життя з чистим повітрям, чистими думками. Хіба не добре мати таке місце відпочинку? Авжеж, звичайно, погодяться мільйони, та більшість з них сама руйнує  цей відпочинок. З кожним днем вирубується нескінченна кількість дерев, що потім може призвести до катастрофічних наслідків. Дерева забезпечують нас на тільки затишною тінню, чистим та свіжим повітрям, але і є домівкою для багатьох лісових мешканців, і захищають від повені. А ми про це забуваємо, і знову робимо все по своєму, користуємося миттєвою вигодою, не думаючи про майбутнє…

Хіба таке життя для нас корисне? Хіба можна добре жити, вдихаючи забруднене повітря, та весь час при великих опадах потрапляти під зруйнівний вплив повені? Хіба на таке люди розраховували, коли вирубували всі ті численні дерева? Не думаю. Головною метою для них було отримати гроші за хороший матеріал - деревину. Гроші, гроші весь світ тільки тримається і самознищується на цих паперових купюрах. Невже так важко під час відпочинку в лісі зберігати чистоту? Чи важко слідкувати за своїм вогнем, вчасно та якісно його тушити, не патили в лісі, аби це не призвело до пожежі? Часто ми звинувачуємо природу у  катаклізмах, та самі не помічаємо, як знищуємо себе своїми необдуманими вчинками.

 

Нам варто дбайливо ставитися до лісу, тому що це не тільки місце для відпочинку, а й наше майбутнє. Бережи природу, адже майбутнє лісу - в твоїх руках!