Речення з прямою мовою з роману Олеся Гончара "Собор"
1. «П, – а, – п».
"Бідолашний, – думала Єлька в присмутку, – стільки трудитись, і все намарне".
2. «П, – а. – П».
"Ловко ж ти вмостився, – подає Вірунька голос із вікна. – І співаєш гарно, тільки якби замовк, було б ще краще".
3. «П?» – а.
"І це ти по всіх клубах так репетуєш?" – невідступне муляло Єльці, яка ще й досі не позбулася почуття сорому за нього.
4. А: «П».
Зовсім ненадовго зустрілися над парканом їхні погляди, Микола привітався, і незнайомка відповіла йому неголосно: «Здрастуйте».
Кількість, міцність, кузня , мільйонер, дудці, гілці , візьму, менший, пальці, радість, вістю, Ілля , пізня, гордість, вітальня, Третяк , в'язкість , Горький , гіркий , у долиньці , танці , шістсот, п'ятдесят, Мирончук , візьмуться, майбутнє, стільці, аптекар , рибалці, рибалчин , одмірте , піч , суміш , неньчин , Харків , матінчин , Прісьчин , подруженьці , у пісеньці , на шпильці , у ланці , на черешеньці , у скриньці , на прасці , бджілці , батальйон , буквар , токар , поліський , тюрма , відмірте , ковзкий , баский , лицар.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Записати речення , розставивши розділові знаки , підкресліть усі члени речення , над пишіть частини мови . Ти стань біля залізних перил високої альтанки на алеї Володимирської гірки поглянь на Дніпро на далекі задніпрянські ліси і тоді тебе охопить тривожне відчуття невимовної краси.
Відповідь:Ти стань біля залізних перил високої альтанки, на алеї Володимирської гірки,
поглянь на Дніпро, на далекі задніпрянські ліси, і тоді тебе охопить тривожне
відчуття невимовної краси.
Пояснення: