як часто ми говоримо про щастя, бажаємо один одному, прагнемо до нього, мріємо про нього. а що таке щастя? як визначити його сутність, дати йому характеристику, описати його?
одного разу я замислилася над цим і прийшла до наступного висновку: щастя — це не стан душі, не предмет і навіть не виконане бажання. це особливий стан внутрішнього світу людини. це ейфорія почуттів, емоцій, неймовірної радості і блаженства. такий стан можливий при виконанні якогось дуже сильного бажання, при досягненні якоїсь давно-давно бажаної мети. а людській натурі властиво ставити завданням виконання якихось бажань.
і що ми називаємо щастям: виконання бажання або досягнення поставленої мети? а бажаємо ми часто грошей, влади, багатства, вдалого заміжжя. але як же часто ми потім розчаровуємося. і досягнення якихось земних бажань не приносить нам очікуваного щастя, або воно буває недовгим. у тому й особливість цього почуття: що частіше ми ставимо мету, чим швидше її досягаємо і чим частіше виконуються наші бажання, тим слабкіше відчуття радості. за інерцією ми продовжуємо чогось бажати і до чогось прагнути, а радості від досягнутого все менше і менше.
на мій погляд, відчуття щастя треба культивувати, штучно створювати в самому собі цю ейфорію почуттів, використовуючи для цього найнезначніший привід, найнезначнішу, але приємну подію. одним словом, навчитися радіти життю і бути ним задоволеним, незважаючи ні на які труднощі і негаразди.
є люди (їх, правда, небагато), які мають таку властивість душі від народження. це завжди просвітлені обличчя, це люди, красиві душею і тілом в будь-якому віці. таким людям, щоб добре виглядати, немає необхідності робити пластичні операції, слідувати якимось режимам, дієтам. вони завжди доброзичливі, з ними легко і приємно спілкуватися, вони немов світяться зсередини від щастя, заражають своїм оптимізмом оточуючих. для них абсолютно не важливо, на якому щаблі соціальних сходів вони стоять, де вони живуть, що мають.
якщо ми навчимося жити і сприймати світ так, як вони, то людство зробить величезний крок на шляху до досконалості, а сама людина не буде загрозою навколишньому світу, зможе позбутися багатьох своїх хвороб, стане чистішою і світлішою!
щастя — це життя! це сенс життя! заради чого і для чого живе людина — це і є щастя! якщо у людини немає в житті мети, то у неї не буде щастя!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Прочитайте речення. Яку синтаксичну роль виконують сполучники? Випишіть їх, групуючи на сурядні й підрядні. 1. Пташина виспівує собі й нітрохи не турбується, що за лісами синіє холод (М. Стельмах 2. Зима... і пролісок блакитний! Навколо ще лежать сніги, а він всміхається, привітний, а він вже скинув ланцюги! (Олександр Олесь). 3. А тим часом місяць пливе оглядать і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко). 4. Мала бджілка, але й та працює. 5. Найдорожчий скарб, як у родині лад. 6. Не женися за великим, бо й мале за¬губиш (Нар. творчість). 7. А в печері ані золота, ані срібла, ані каміння дорогого (Марко Вовчок
- добридень, бабусечко!
- добридень, онучко! як успіхи в школі?
- дуже добре! отримала сьогодні «одинадцять» з української мови!
- а що ви сьогодні вивчали?
- ми читали текст про природу, робили за ним вправи. там розповідалося про ліс, звірів, гриби та ягоди тощо! а як твоє здоров’я, бабусю?
- вже краще, ніж було. ось, бачиш, скляні банки на полиці стоять?
- так, звичайно
- там різноманітне варення, щоб взимку в нас були вітаміни. здоров’я потрібно зміцнювати правильним харчуванням. бачиш, на кожній баночці намальована ягідка?
- так, ось це, наприклад, малина.
- а ось ця ягідка як називається українською мовою?
- я знаю! це полуниця! а це – лісова суниця! а цю ягідку ми якраз сьогодні вивчали – це чорниця!
- так, її вживання дуже корисне для очей… а таку ягідку ти знаєш?
- здається, я бачу калину… а в наступній баночці… як же вона називає клюква…
- не клюква, а журавлина. ви сьогодні не вивчали її?
- ні… але я її запам’ятаю! бабусю, як багато різних смачних ягідок у нас росте! і які гарні слова їх позначають! яка багата наша українська мова!
- добре, дитинко, будеш їсти взимку смачне варення та згадувати багатство рідної мови. а ось цю блакитну ягідку в останній баночці, ти, онучко точно не знаєш. це рідкісна ягідка. називається лохиною. піду приготую нам чаю з варенням. тобі з яким?
- з суничками, будь ласка! я зараз прийду, бабусю!
- чекаю до столу!