Ділова телефонна розмова (20 реплік)

1 варіант
1.а
2.в
3.б
4.Співаємо,бачимо,возиш,виходьте.
5.Догляд-доглядати
Хвороба-хворіти
Стрибок-стрибати
Життя-жити
6.Косити-косиш
Збирати-збираєш
Ловити-ловиш
Дружити-дружиш
7. Біля моєї хати цвіли мальви. Вузенька стежка бігла до криниці. Там росла калина, шуміла молоденька тополя. За хатою цвіли вишні і яблуні.
2варіант
1.б
2.б
3.б
4.Говориш, дружимо,вивчаємо,збираєш,одягайте.
5.Малюнок-малювати
Зустріч-зустрічати
Плавання-плавати
Молодість-молодіти
6.Косити-косить
Збирати-збирає
Ловити-ловить
Бігати-бігає
7.Весна співає навкруги,бринить ніжним вітерцем.Усе в лісі радіє,а береза плаче.Берези,з яких взяли багато соку,засихають і швитко гинуть.

Щастя для будь-якої людини — це високооплачувана робота за спеціальністю, дім, дружина та здорові слухняні діти. Для більшості населення нашої планети — це головні показники щастя.

Але для того, щоб була гарна робота, треба з золотою чи срібною медаллю закінчити школу, вступити до університету (бажано на бюджет), відмінно вчитися впродовж усього навчального процесу, щоб отримати якісні та професійні знання. І ось, нарешті, закінчити навчання з червоним дипломом (зараз: диплом з відзнакою).

І все, що я перерахував, ще не головне! Найперша проблема, і якою зустрічаються молоді спеціалісти — це робота за спеціальністю. А ось у цьому і є великі труднощі... Уявіть, що ви — це один з випускників ХНПУ ім. Г. С Сковороди. Спочатку ви обов'язково працюєте декілька років в школі. Чи з'явиться у вас бажання залишитися вчителювати у цій чи будь-якій іншій школі з місячною зарплатнею в 250 гривень? Звісно, що ні! Тому що на ці копійки вам буде важко прогодувати і одягти себе, не говорячи вже про сім'ю. Я вважаю, що така низька заробітна плата — це знущання над людиною, тому що ці гроші не зроблять її щасливою, тільки навпаки.

Ми часто зустрічаємо на ринках міста продавців різних речей, які маю навіть дві виші освіти! Це жах! Що буде далі? Хто буде вчити дітей, лікувати хворих, будувати житло? Чи буде у такої країни майбутнє? Ніколи! Деякі вчені кажуть, що українській нації залишилось існувати 50-80, максимум 100 років! А ви подумайте самі: смертність у декілька разів перевищує народжуваність! Матері не хочуть народжувати, віддають рідних дітей у дитячі будинки з однієї причини — у них немає коштів, щоб прогодувати своїх крихіток! Де ж ти ходиш, щастя, зайди до нашої України!